Манхеттенський проєкт (1942–1945) став одним із наймасштабніших і найтаємніших наукових експериментів в історії людства. Його метою було створення першої атомної бомби — зброї, здатної змінити хід Другої світової війни та природу міжнародних відносин. Проєкт об’єднав найвидатніших фізиків, хіміків, інженерів і військових США, Великої Британії та Канади.
Ідея виникла 1939 року, коли німецькі вчені відкрили процес ядерного поділу. Зростаючий страх перед нацистською Німеччиною спонукав Альберта Ейнштейна й Лео Сіларда звернутися до президента Франкліна Рузвельта з попередженням: якщо Гітлер першим отримає атомну зброю, наслідки для світу будуть катастрофічними. Саме цей лист став початком державної програми, яка отримала назву «Манхеттенський інженерний округ» — за місцем проведення перших досліджень у Колумбійському університеті на Мангеттені.
Організація
У 1942 році керівництво проєктом передали Інженерному корпусу армії США під командуванням генерала Леслі Р. Гроувза, а наукову частину очолив Дж. Роберт Оппенгеймер. Проєкт розгорнувся у трьох головних центрах:
Оук-Рідж (Теннессі) — виробництво збагаченого урану;
Ханфорд (Вашингтон) — отримання плутонію;
Лос-Аламос (Нью-Мексико) — розробка конструкції самої бомби.
Більше 130 000 людей було залучено до робіт, більшість з яких навіть не знали, над чим саме працюють. Фінансування сягнуло колосальної на той час суми — понад 2 мільярди доларів.
Наукові відкриття
Одним з найважливіших досягнень стала перша у світі контрольована ядерна ланцюгова реакція, здійснена 2 грудня 1942 року під керівництвом Енріко Фермі в Чикаго. Цей експеримент довів можливість отримання енергії шляхом поділу атомного ядра — відкриття, яке заклало основи ядерної зброї та майбутньої ядерної енергетики.
Паралельно вчені розробляли різні методи збагачення урану, а також нові хімічні процеси для вилучення плутонію. Кожен напрямок вимагав гігантських технічних і людських ресурсів, що перетворило Манхеттенський проєкт на безпрецедентну науково-промислову систему.
Випробування «Трініті»
16 липня 1945 року в пустелі Нью-Мексико, на полігоні Аламогордо, відбулося перше випробування атомної бомби, відоме під кодовою назвою «Трініті». Потужність вибуху становила приблизно 20 кілотонн у тротиловому еквіваленті.
Хіросіма та Нагасакі
Через кілька тижнів після випробування США використали нову зброю проти Японії.
6 серпня 1945 року над Хіросімою вибухнула бомба «Маленький хлопчик» (уран-235), що миттєво вбила понад 70 тисяч людей.
9 серпня над Нагасакі було скинуто «Товстуна» (плутоній-239), де загинуло ще близько 40 тисяч осіб.
До кінця року загальна кількість жертв обох вибухів перевищила 200 тисяч через опіки, променеву хворобу та руйнування.
Післявоєнна спадщина
Після війни Манхеттенський проєкт завершився операцією «Перехрестя» — серією ядерних випробувань на атолі Бікіні у 1946 році. Водночас контроль над атомними дослідженнями перейшов до Комісії з атомної енергії США (AEC).
Багато вчених, які брали участь у проєкті, згодом стали противниками ядерного озброєння. Сам Оппенгеймер виступав за міжнародний контроль над атомною енергією, попереджаючи, що «вчені пізнали гріх».
Данило Ігнатенко
