Леслі Річард Гровз (Leslie Richard Groves) народився 17 серпня 1896 року в Олбані, штат Нью-Йорк, у сім’ї капелана. З дитинства він зростав у суворій, але дисциплінованій атмосфері військових баз, що сформувало його характер і схильність до організації та порядку. Після навчання в Університеті Вашингтона й Массачусетському технологічному інституті він вступив до Військової академії у Вест-Пойнті, яку закінчив у листопаді 1918 року — за кілька днів до завершення Першої світової війни.
Обравши Інженерний корпус армії США, він поступово здобував репутацію ефективного керівника. У міжвоєнний період Гровз займався будівництвом військових об’єктів, мостів та баз, а також пройшов навчання у престижних військових закладах, включно з Військовим коледжем армії США. Його здібності до стратегічного планування проявилися особливо під час мобілізації 1940–1942 років, коли він координував масштабне будівництво військової інфраструктури — від таборів і заводів до Пентагону, найбільшого адміністративного комплексу у світі.
Керівництво Манхеттенським проєктом
У вересні 1942 року генерал-майор Гровз очолив Манхеттенський інженерний округ (Manhattan Engineer District) — надсекретну державну програму зі створення атомної бомби. Його роль виходила далеко за межі звичайного військового управління.
Гровз особисто обрав місця для ключових об’єктів — Оук-Рідж (збагачення урану), Ханфорд (виробництво плутонію) та Лос-Аламос (розробка конструкції бомби). Він залучив до проєкту провідних учених, зокрема Роберта Оппенгеймера, Енріко Фермі, Ернеста Лоуренса, Нільса Бора.
Під керівництвом Гровза було створено систему абсолютної секретності — з контролем листування, пересування й навіть наукових публікацій. Він також організував навчання екіпажів спеціально модифікованих літаків B-29, що мали доставити атомні бомби, і безпосередньо керував підготовкою до операцій у Хіросімі та Нагасакі в серпні 1945 року.
Післявоєнна діяльність
Після закінчення війни він передав Манхеттенський проєкт Комісії з атомної енергії США, створеній у 1946 році, тим самим завершивши військову фазу атомної програми. У лютому 1948 року він залишив армію, маючи звання генерал-лейтенанта, і перейшов працювати до компанії Remington Rand, де займався промисловим управлінням і технологічними проєктами.
У 1962 році він опублікував мемуари «Now It Can Be Told» («Тепер це можна сказати»), у яких вперше детально розповів про хід Манхеттенського проєкту, складнощі прийняття рішень і напружені відносини між військовими й науковцями.
Леслі Річард Гроувз помер 13 липня 1970 року у Вашингтоні.
Данило Ігнатенко
