Про Епіктета ми дізнаємося з записів грецького історика Флавія Арріана. Дослідник ретельно відтворював усні повчання, які вів з ним філософ. До нас дійшли чотири з восьми книг «Діатриб» (Бесіди або лекції) і збірник «Енхірідіон» (Короткий посібник для морального навчання). Життя філософа проходило в другій половині I – початок II століття нашої ери.
До нас дійшло мало достовірних відомостей про Епіктета. Народився він рабом в місті Гіераполіс (Фрігія), з часом отримав свободу. Нам невідоме справжнє ім’я філософа. Його хазяїном був Епафродит – секретар і наближена особа до жорстокого Імператора Нерона. Епіктет це слово, яке означає привласнений.
Епіктет навчався в стоїка Гая Музонія Руфа. Він пережив вигнання з Риму при правлінні імператора Доміціана. Потім в місті Нікополь відкриває свою філософську школу. Життєвий шлях Епіктета відзначався скромністю, совісністю, мудрістю, добротою. Його Епіктета проста і не складна, але не кожна людина втілить її в своєму житті. В основі його повчань: гідність, мужність перед непередбачуваними обставинами, вміння бути щасливими тут і зараз.
Він не вважав, що зло перемагає всі добрі вчинки, не переконував, що ми живемо в світі, який схожий на пекло. Навіть переживши одного з найжорстокіших тиранів – його душа не наповнилася розчарування і ненавистю до оточуючих. Мудрість філософа шанували в Римській імперії, християнські автори та ін. Життя і погляди Епіктета надихають, вони несуть в собі доброту, гідність, благородство.
