Ярослав Мудрий (980 — 2 лютого 1054) був одним із найвидатніших правителів Київської Русі, який керував державою з 1019 по 1054 рік. Він був сином великого князя Володимира Святославича, хрестителя Русі. На момент смерті батька в 1015 році Ярослав був намісником у Новгороді. Його старший брат Святополк Окаянний захопив владу в Києві після смерті Володимира, убивши трьох інших своїх братів. Однак Ярослав, за підтримки новгородців та варягів, зміг перемогти Святополка у битві та стати великим князем Київським у 1019 році.
Внутрішня політика та культурний розвиток
Ярослав Мудрий активно займався зміцненням Київської держави як через культурні й адміністративні реформи, так і через військові походи. Він відіграв ключову роль у поширенні християнства на Русі, засновував нові церкви та монастирі. За його правління було створено велику бібліотеку та організовано переклад грецьких релігійних текстів на слов’янську мову. Одним із найвизначніших культурних досягнень Ярослава стало будівництво собору Святої Софії в Києві та Золотих воріт, які слугували головним в’їздом до Київської фортеці.
Ярослав також впорядкував правову систему, що призвело до створення першого писаного кодексу законів Київської Русі під назвою «Руська Правда». Цей кодекс став основою для правової системи держави і регламентував різні аспекти життя, зокрема правове становище християнської церкви та права духовенства.
Зовнішня політика та військові походи
Ярослав проводив активну зовнішню політику і здобув кілька значних військових перемог. Його війська відвоювали в поляків Галичину, розгромили кочові племена печенігів на південних кордонах Київської держави та розширили вплив Київської Русі в Прибалтиці, підкорюючи литовські, естонські та фінські племена. Однак його військова експедиція проти Константинополя в 1043 році виявилася невдалою.
Ярослав також активно підтримував дипломатичні зв’язки з європейськими державами. Його дочки Єлизавета, Анна та Анастасія були одружені з європейськими правителями: Харальдом III Норвезьким, Генріхом I Французьким та Андрієм I Угорським відповідно, що зміцнювало міжнародний престиж Київської Русі.
Спадщина
Перед смертю Ярослав намагався запобігти боротьбі за владу між своїми п’ятьма синами, поділивши між ними свої володіння та визначивши старшого сина Ізяслава спадкоємцем на великокнязівському престолі. Однак його заповіт не зупинив міжусобиці, і після смерті Ярослава в 1054 році на Русі почалася громадянська війна, що послабила державу.
Ярослав Мудрий залишив по собі значну спадщину як мудрий правитель і «архітектор» Київської Русі, чия культурна та правова спадщина мала довготривалий вплив на історію України та Східної Європи.
Данило Ігнатенко
