Стендаль (справжнє ім’я — Анрі-Марі Бейль) народився 23 січня 1783 року у Греноблі, Франція. Його батько Шарль Бейль був заможною людиною, але суворим і консервативним у вихованні. Мати його була ніжною і освіченою жінкою, яка мала значний вплив на ранній розвиток хлопця. На жаль, вона померла, коли Анрі було лише сім років. Ця втрата стала для нього глибокою травмою, яка посилила почуття самотності та неприязнь до батька.
Після смерті матері Анрі став жити у світі книг. Він захоплювався літературою, математикою та філософією. У школі Бейль демонстрував неабиякі здібності, особливо у математиці, що пізніше допомогло йому отримати місце в армії.
Втеча до Парижа та початок військової кар’єри
У 1799 році Анрі вирушив до Парижа, бажаючи втекти від батьківського тиску та реалізувати свої мрії про театральну кар’єру. Однак його плани змінилися, коли він вступив на військову службу у наполеонівську армію. У цей період він багато подорожував Європою, зокрема відвідав Італію, яка справила на нього величезне враження.
Італія стала джерелом натхнення для Стендаля. Саме тут він відкрив для себе мистецтво, музику та культуру, які згодом глибоко відобразилися у його літературних творах. Під час військової служби він також розвивав свої письменницькі навички, ведучи щоденники та записуючи свої враження від подорожей.
Літературний шлях
Після падіння Наполеона Стендаль залишив військову службу і повернувся до Франції. Він оселився в Парижі та почав серйозно займатися літературою. Його перші твори були присвячені музичній та мистецькій критиці, але справжній успіх прийшов із публікацією романів.
У 1830 році вийшов його знаменитий роман «Червоне і чорне», який став одним із найвизначніших творів французької літератури. У ньому Стендаль зобразив складну долю молодого честолюбного чоловіка Жюльєна Сореля, який прагне піднятися по соціальній драбині, проте стикається з жорстокою реальністю суспільства.
Через кілька років Стендаль написав ще один великий роман — «Пармський монастир» (1839), який став класикою світової літератури. У цьому творі він майстерно змалював життя італійського дворянства та політичні інтриги.
Особисте життя та пристрасті
Стендаль був людиною з багатим внутрішнім світом та численними пристрастями. Він захоплювався музикою, мистецтвом і жінками. Його любовні пригоди нерідко знаходили відображення у його літературних творах.
Попри літературний успіх, Стендаль часто відчував себе самотнім і недооціненим. Його твори не отримували належного визнання за життя, але після смерті письменника вони стали класикою французької та світової літератури.
У 1842 році Стендаль помер від інсульту в Парижі. Він залишив після себе багату літературну спадщину, яка вплинула на багатьох письменників і критиків. Його твори продовжують читати та досліджувати, а його ім’я стало символом глибокого психологічного аналізу та тонкого зображення людських пристрастей.
Данило Ігнатенко
