Що означає зрозуміти іншу людину без осуду? Як можливе зцілення через прийняття, а не через вказівки чи контроль? Саме ці питання визначили шлях Карла Роджерса — психолога ХХ століття, який змінив уявлення про природу людської особистості та психотерапію.
Карл Ренсом Роджерс народився 8 січня 1902 року в містечку Оук-Парк, штат Іллінойс, у сім’ї з суворими релігійними переконаннями. Спочатку він планував стати священником і навчався в Юніонській теологічній семінарії в Нью-Йорку, однак духовні пошуки привели його до психології. Зрозумівши, що внутрішній світ людини не можна пояснити лише богословськими категоріями, Роджерс залишив семінарію та вступив до Педагогічного коледжу Колумбійського університету, де здобув ступені магістра (1928) і доктора філософії (1931).
Працюючи в Товаристві запобігання жорстокому поводженню з дітьми в Рочестері, він розвинув глибоке розуміння психологічних травм і потреб людини. Саме тоді зародився його гуманістичний підхід — віра в те, що кожна особистість має потенціал до саморозвитку, якщо перебуває в атмосфері довіри та прийняття.
Період викладання в університетах Рочестера та Огайо став для Роджерса часом формулювання власного методу. У книзі «Консультування та психотерапія» (1942) він висунув ідею, що клієнт, а не терапевт, є головним чинником змін. Завдання психолога — створити простір розуміння, де людина може почути саму себе.
Під час роботи в Чиказькому університеті (1945–1957), він заснував консультаційний центр і провів масштабні дослідження ефективності терапії, заснованої на емпатії, безумовному прийнятті та автентичності. Результати цієї роботи він узагальнив у книгах «Клієнтоцентрована терапія» (1951) та «Психотерапія та зміна особистості» (1954). Його підхід став однією з ключових парадигм гуманістичної психології, протиставленої як психоаналізу, так і біхевіоризму.
У 1960-х роках викладав у Вісконсинському університеті та видав одну зі своїх найвідоміших праць «Про становлення особистості» (1961), де описав процес самоактуалізації людини як її природне прагнення. Переїхавши до Ла-Хойї (Каліфорнія) в 1963 році, він заснував Центр досліджень особистості, який став осередком гуманістичної психології.
У пізніших книгах він розширив свої ідеї на сферу освіти та соціальної взаємодії. Він вірив, що справжнє навчання — це не засвоєння фактів, а розвиток особистості.
Карл Роджерс помер 4 лютого 1987 року.
Данило Ігнатенко
