Королівські гробниці Буганди на пагорбі Касубі є духовним і культурним пам’ятником королівства Буганда, який відображає унікальні поховальні традиції народу ганда та його вірування щодо загробного життя. Цей об’єкт внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Історичний контекст
Буганда була однією з найпотужніших держав у регіоні Великих африканських озер. Її правителі, вважалися не лише політичними лідерами, а й духовними наставниками. Пагорб Касубі став королівським некрополем у 1881 році, коли кабака Мутеса I збудував тут свою резиденцію, яка після його смерті у 1884 році перетворилася на його гробницю. Він був першим правителем, якого поховали разом із щелепною кісткою, що порушило попередню традицію її окремого зберігання у спеціальному храмі. Ця зміна закріпила Касубі як єдине місце, де знаходиться повна фізична сутність кабаки, що має ключове значення для збереження його духу.
Архітектура комплексу
Головна споруда, мавзолей, є шедевром традиційної архітектури ганда. Це масштабна кругла споруда з куполоподібним дахом, вкритим солом’яним покриттям. Дах спирається на дерев’яні стовпи, а стіни виконані з плетеного очерету, бамбуку та кори. Така конструкція демонструє високий рівень будівельної майстерності. Усередині мавзолею знаходяться поховання чотирьох кабаків: Мутеси I, Мванги II, Дауді Чви II та сер Едварда Мутеси II. Окрім головної усипальниці, на території комплексу розташовані окремі будинки для вдів померлих правителів, які доглядають за гробницями, а також місця для поховання інших членів королівської родини.
Ритуальне та суспільне значення
На пагорбі регулярно проводяться церемонії, обряди та ритуали, пов’язані з культом предків. Місцеві традиційні жерці та нащадки королівських сімей дбають про підтримання зв’язку з духами померлих кабака, які, за віруваннями, продовжують опікуватися народом.
У березні 2020 року головна будівля комплексу значно постраждала від пожежі, що стало великою втратою, однак в 2023 році її було відбудовано.
Данило Ігнатенко
