Клод Перро (25 вересня 1613, Париж — 9 жовтня 1688, Париж) належить до тих постатей XVII століття, чия діяльність поєднала науку та мистецтво. Хоча він здобув освіту у сфері медицини та працював лікарем, Перро здобув славу передусім як архітектор-аматор і перекладач класичних архітектурних текстів. Його ім’я пов’язане з одним із найзнаковіших архітектурних проєктів доби Людовика XIV — створенням східного фасаду Лувру.
Освіта та наукова діяльність
Перро отримав освіту в галузі математики та медицини, що згодом дозволило йому поєднувати медичну практику з інтересами до архітектури й техніки. У 1666 році він став членом новоствореної Французької академії наук, де працював над дослідженнями з анатомії та природознавства. Найважливішим його науковим внеском було керівництво групою, яка займалася препаруванням різних тварин для дослідження їхньої будови. Іронічно, але саме наукова діяльність призвела до його смерті: він захворів під час препарування верблюда.
Архітектурні проєкти
Попри відсутність системної архітектурної освіти, Клод Перро зробив вагомий внесок у французьке будівництво XVII століття. Завдяки впливу свого брата Шарля Перро, радника Жана-Батіста Кольбера, Клода було призначено до комісії з трьох осіб, відповідальної за перебудову Лувру.
Найвідомішим його досягненням стала колонада східного фасаду Лувру (бл. 1667–1670). Цей величний ряд парних колон, що підноситься над простим першим поверхом, створює монументальний образ класичного порядку, гармонії та величі. Хоча він співпрацював із Луї Ле Во, Шарлем Лебреном і Франсуа д’Орбе, саме йому приписують остаточне архітектурне вирішення, а також розробку технічних рішень.
Іншим важливим проєктом, приписуваним Перро, є Паризька обсерваторія (1667–1672), яка збереглася донині. Ця споруда стала символом наукового прогресу епохи та поєднала архітектурну строгість із функціональністю.
Переклади
У 1673 році віг опублікував французький анотований переклад трактату Вітрувія «Десять книг про архітектуру». Ця праця мала величезне значення для формування архітектурної думки Франції, вплинула на покоління архітекторів, що шукали унікального стилю.
Данило Ігнатенко
