Каміно де Сантьяго, також відомий як «Шлях Святого Якова», є одним із найвідоміших паломництв у християнстві. Від часів Середньовіччя паломники подорожували мережею маршрутів по всій Західній Європі, що вели до нібито гробниці Святого Якова Старшого в Сантьяго-де-Компостела на північному заході Іспанії. Паломництво спершу здійснювалося виключно з релігійною метою, проте в сучасну епоху його відвідують люди різних переконань як для духовного збагачення, так і для відпочинку чи туристичних подорожей.
Історичні витоки
Традиція стверджує, що апостол Святий Яків подорожував до Іспанії в I столітті нашої ери, проповідував Євангеліє, після чого повернувся до Єрусалиму, де загинув мученицькою смертю у 44 році. Його тіло, за переказами, було доставлено човном до Галісії та поховано в кам’яній гробниці, охоронюваній його учнями. Протягом століть місцезнаходження гробниці залишалося невідомим, доки на початку IX століття, за правління Альфонсо II, короля Астурії, її нібито було відкрито. На цьому місці спорудили церкву для зберігання мощей Якова, яка швидко стала об’єктом паломництва з усієї Європи.
Легенди, що оточують відкриття гробниці, мають символічний характер. Найвідоміша розповідає про відлюдника Пелагія, якого на поле гробниці привела яскрава зірка. Згодом це місце отримало назву Campus Stellae («Поле Зірки»), що пізніше трансформувалося у Сантьяго-де-Компостела. Інші перекази свідчать про чудесний човен із каменю, яким тіло Якова перевезли до Галісії, або про початкове поховання в місті Падрон, приблизно за 25 км на південь від Сантьяго-де-Компостела.
Розвиток паломництва в Середньовіччі
У XI столітті розпочалося будівництво собору в Сантьяго-де-Компостела, що замінив попередню церкву та став духовним центром для паломників. Мережа маршрутів до міста розвивалася по всій Західній Європі, формуючи одне з найважливіших християнських паломництв Середньовіччя. Паломництво мало не лише духовне значення, а й соціальне: віруючі отримували індульгенції, що, за католицькою доктриною, скорочували страждання душі у чистилищі.
Важливу роль у поширенні культу Святого Якова відіграли хрестові походи. Святий Яків був представлений як Сантьяго Матаморос — «Мавроубивця» — що перетворило апостола на символ боротьби християн проти мусульман на Піренейському півострові. Його зображення часто включало постать на коні з мечем у бою, але водночас існували і традиційні іконографії, що показували Якова як паломника з посохом і гарбузом для води.
Занепад і відродження паломництва
Популярність Каміно де Сантьяго поступово знизилася в XIV–XVI століттях через вплив епохи Відродження, протестантської Реформації та контрреформаційних заходів Католицької церкви. Лише у 1884 році Папа Лев XIII підтвердив справжність мощей Святого Якова. У другій половині XX століття паломництво було відновлено, а Сантьяго-де-Компостела стало важливим культурним і туристичним центром. У 1985 році місто внесли до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, а у 1993 році Каміно де Сантьяго отримав аналогічне визнання.
Сучасне паломництво
Сьогодні Каміно де Сантьяго відвідують сотні тисяч паломників із різних країн. Приймальний офіс у Сантьяго-де-Компостела реєструє паломників, які подолали маршрут і бажають отримати сертифікат компостелу. Для цього потрібно подолати останню ділянку 100 км пішки або верхи, або 200 км на велосипеді, надавши посвідчення особи та штампи з пройдених маршрутів.
Популярність Каміно у XXI столітті зросла експоненційно: якщо у 2003 році число паломників становило 74 324 осіб, то у 2023 році воно досягло 446 076. При цьому значно збільшилася частка людей, що вирушають у подорож з нерелігійних причин, а способи пересування стали різноманітнішими — пішки, на велосипеді, верхи та навіть на інвалідних візках, як це демонстрував британський фізик Стівен Гокінг у 2008 році.
Маршрути Каміно
Каміно де Сантьяго охоплює численні маршрути по Іспанії та Західній Європі, серед яких найбільш відомим є Французький шлях (Camino Francés), Португальський шлях (Camino Portugués) та Північний шлях (Camino del Norte). Маршрути включають історичні міста, села, монастирі та природні ландшафти, що робить паломництво не лише духовним досвідом, а й культурною та туристичною подією.
Данило Ігнатенко
