У світі археології та культурології календар Майя займає особливе місце, ставши не лише символом точності обчислень, але й вікном до їхніх культурних традицій. Складність його символів та глибина розрахунків не лише вражають, але й залишаються джерелом невичерпної цікавості для дослідників та ентузіастів.
У системі майя одночасно діють два календарі: Хааб, або цивільний календар, який складається з 365 днів у 18-місячному періоді по 20 днів кожен, і Цолкін, або священний календар, який складається з 260 днів, розділених на три групи місяців по 20 днів. Хааб і Цолкін працюють разом, як шестерні, з’єднані в машині, щоб створити так званий календарний раунд, але не можуть врахувати дати, які віддалені в майбутнє більше ніж на 52 дні. Для більш довгих обчислень майя розробили так званий календар довгого рахунку, і саме він привернув так багато міжнародної уваги в останні роки щодо кінця світу 21 грудня 2012 року. Оскільки календар довгого рахунку починається 11 серпня 3114 р. до н. е., він переходить у свій наступний цикл (відомий як Бактун) 21 грудня 2012 р. до н.е.
У збережених письменах майя немає нічого, що б свідчило про те, що цей перехід супроводжувався будь-яким катаклізмом. 10 травня 2012 року було повідомлено, що археолог Бостонського університету Вільям Сатурно та студент Бостонського університету Максвелл Чемберлен під час розкопок на стоянці майя Ксултун у Гватемалі виявили кімнату розміром 6×6 футів, датовану 800 роком нашої ери, яка, здається, остаточно була календарною майстернею для книжників майя. Картини та написи на стінах кімнати показують, що календар майя простягається далеко за межі 2012 року нашої ери, і те, що майбутні бактуни вже відбуваються у великому циклічному танці часу.
Місяці років у календарях майя керувалися кожним певним богом, і, оскільки ці боги були вічними, вони забезпечували безперервність енергії свого конкретного місяця. Оскільки все життя вважалося одним вічним циклом, західна концепція «кінця світу», така популярна в християнській ідеології, була б абсолютно чужою концепцією для писарів майя.
Данило Ігнатенко
