Храм Тодай (Тодай-дзі) у місті Нара є одним із найбільш знакових та монументальних будівель Японії. Його історія, архітектура та культурна значимість роблять храм не лише святинею буддистської віри, але й символом злету японської культури періоду Нара (710–784 рр.).
Історія храму
Будівництво храму розпочалося між 745 і 752 роками під час правління імператора Сьому. Це був час, коли буддизм офіційно став державною релігією Японії. Він відображав не лише релігійну місію, але й політичну стратегію об’єднання країни через спільні духовні цінності.
На момент завершення храмовий комплекс став найбільшим і найвпливовішим буддійським монастирем у Японії. Зал Великого Будди був центром цього комплексу. Його розміри вражали: дерев’яна будівля довжиною 88 метрів і шириною 52 метри на той час не мала рівних у світі. У центрі залу знаходилась величезна бронзова статуя Великого Будди (Дайбуцу), яка зображувала Вайрочану — космічного Будду. Початкова висота статуї складала близько 16 метрів.
Оригінальний Зал Великого Будди було зруйновано у 1180 році під час воєнних заворушень. Хоча нинішня будівля, зведена на початку XVIII століття, дещо менша за розмірами, вона залишається найбільшою дерев’яною спорудою у світі. Остання реконструкція, проведена між 1974 і 1980 роками, допомогла відновити велич храму, підкресливши його історичну та культурну значимість.
Статуя Великого Будди також зазнала численних реставрацій, зокрема у 1692 році, щоб зберегти її велич і мистецьку цінність.
Сховище Шосо
Однією з найцінніших споруд храмового комплексу є Сховище Шосо (Шосо-ін). Ця унікальна будівля, розташована на 40 стовпах, була створена для збереження найцінніших предметів храму. Серед них — понад 9 тисяч артефактів, включаючи 600 особистих речей імператора Сьому. Скарби зберігаються в спеціальних вогнетривких коморах, а їх частина щорічно виставляється для відвідувачів восени.
Збережені архітектурні пам’ятки
Крім Залу Великого Будди та Сховища Шосо, храмовий комплекс зберігає інші значні споруди. Зал Хокке, також відомий як Зал Сангацу (Сангацу-дō), є найстарішою будівлею комплексу. Побудований ще до створення храму Тодай, цей зал був частиною попереднього храму Кіншо. Його призначенням було щорічне читання «Сутри Лотоса» в третій місяць місячного календаря. Особливу увагу привертають статуї VIII століття, що збереглися в залі, включаючи глиняну розмальовану статую божества-охоронця Шуконгоджіна (Ваджрадхари), створену в 733 році.
Храм є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та залишається важливим культурним центром для Японії і світу.
Данило Ігнатенко
