Гаррієт Ребекка Лейн (9 травня 1830 — 3 липня 1903) увійшла в історію як одна з найвідоміших перших леді Сполучених Штатів, хоча ніколи не була дружиною президента. Вона виконувала обов’язки господині Білого дому під час президентства свого дядька, Джеймса Б’юкенена, який залишався неодруженим. Завдяки своїй харизмі, витонченості та активній громадській діяльності Гаррієт Лейн нерідко називають першою сучасною першою леді США.
Ранній період
Гаррієт Ребекка Лейн народилася 9 травня 1830 року в містечку Мерсерсбург, штат Пенсильванія. Вона була молодшою дитиною торговця Елліотта Тоула Лейна та Джейн Б’юкенен Лейн, сестри майбутнього президента Джеймса Б’юкенена.
Її дитинство було затьмарене трагедією. Коли Гаррієт виповнилося дев’ять років, померла мати, а через два роки — батько. Осиротівши, дівчина попросила, щоб її законним опікуном став улюблений дядько Джеймс Б’юкенен. Він із задоволенням узяв на себе турботу про племінницю та її сестру.
Б’юкенен забезпечив дівчатам гарну освіту. Спочатку вони навчалися в пансіоні в Чарлстоні, а пізніше — в престижній Академії монастиря Візитейшн у Джорджтауні, що у Вашингтоні.
Подорож до Великої Британії
У 1853 році Джеймса Б’юкенена призначили послом США у Великій Британії. Гаррієт супроводжувала його до Лондона, де швидко стала однією з найпомітніших молодих американок у британському світському житті.
Її красу, елегантність і добрі манери високо оцінили представники аристократії. Королева Вікторія навіть надала їй статус, що відповідав дружині американського посла, що було винятковою честю для неодруженої жінки. Гаррієт неодноразово отримувала пропозиції шлюбу, однак вирішила повернутися до США незаміжньою.
Господиня Білого дому
Після обрання Джеймса Б’юкенена президентом у 1857 році Гаррієт Лейн стала офіційною господинею Білого дому. Її популярність швидко вийшла далеко за межі Вашингтона.
Американська преса називала її «Демократичною королевою». Вона стала справжньою законодавицею моди: жінки копіювали її зачіски, сукні та прикраси, а багато батьків називали своїх доньок Гаррієт на її честь. Навіть популярну пісню «Listen to the Mocking Bird» присвятили саме їй.
Благодійність і громадська діяльність
Попри світське життя, Гаррієт використовувала своє становище для підтримки важливих суспільних ініціатив.
Вона виступала за покращення умов життя корінних народів США, які мешкали в резерваціях, підтримувала розвиток освіти й культури та активно запрошувала до Білого дому художників, музикантів і письменників. Саме за її часів офіційні прийоми дедалі більше ставали не лише політичними, а й культурними подіями.
Останні роки в Білому домі
Перебування Гаррієт Лейн у статусі першої леді припало на час глибокої політичної кризи в Сполучених Штатах. Наприкінці каденції Джеймса Б’юкенена протистояння між північними та південними штатами досягло критичної межі. Після президентських виборів 1860 року сім південних штатів заявили про вихід зі складу Союзу, що стало безпосереднім передвісником Громадянської війни.
Коли в березні 1861 року завершився президентський термін Б’юкенена, Гаррієт Лейн залишила Білий дім і повернулася до Пенсильванії. Вона відійшла від активного політичного та світського життя, віддавши перевагу спокою після кількох років служіння в одному з найскладніших періодів американської історії.
Шлюб і сімейні трагедії
11 січня 1866 року, за підтримки дядька, Гаррієт вийшла заміж за банкіра Генрі Елліотта Джонстона. Подружжя мало двох синів, однак обидва померли ще підлітками. Невдовзі після цього помер і чоловік Гаррієт.
Ці втрати стали для неї важким ударом і значною мірою визначили її подальшу благодійну діяльність.
Після смерті чоловіка вона повернулася до Вашингтона, де присвятила себе громадській роботі. Вона заповіла державі свою колекцію творів мистецтва. Крім того, вона пожертвувала значні кошти на відкриття дитячої клініки при лікарні Джонса Гопкінса в Балтиморі, яка й сьогодні носить її ім’я.
Смерть
Гаррієт Лейн померла 3 липня 1903 року в Наррагансетті (штат Род-Айленд) після тривалої боротьби з раком. Її поховали на кладовищі Грінмаунт у Балтиморі.
Гаррієт Лейн стала однією з перших господинь Білого дому, яка поєднала представницькі обов’язки з активною благодійною та культурною діяльністю, заклавши традиції, яких дотримувалися багато наступних перших леді.
Данило Ігнатенко
