Гарольд Шипман – доктор смерть, який потряс світ

Гарольд Шипман, якого назвали “Доктор Смерть”, став символом одного з наймасштабніших медичних злочинів в історії. Цей британський лікар загальної практики, як вважається, убив понад 250 своїх пацієнтів. Його дії шокували весь світ, піднявши серйозні питання про довіру до лікарів, контроль у медичній сфері та слабкості судової системи.

Хто такий Гарольд Шипман?

Гарольд Фредерік Шипман народився 14 січня 1946 року в Ноттінгемі, Англія.

• Дитинство і освіта:
  Шипман виріс у звичайній робітничій родині. У підлітковому віці пережив втрату матері, яка померла від раку. Лікування, яке вона отримувала від морфію, мало глибокий вплив на молодого Гарольда і, можливо, стало одним із ключових чинників, що сформували його подальшу поведінку.
• Медична кар’єра:
  Шипман закінчив медичний університет у Лідсі й у 1970 році став лікарем. Зовні він виглядав надійним професіоналом, який завжди був готовий допомогти своїм пацієнтам.

Шлях до злочинів

Перші підозрілі випадки, пов’язані з Гарольдом Шипманом, почалися ще в 1970-х роках, коли він працював у медичній практиці в Тодмордені, Західний Йоркшир.

• Зловживання наркотиками:
  У 1975 році Шипмана вперше викрили за незаконне виписування рецептів на пекло (опіоїдний анальгетик), який він використовував для себе. Його звільнили, але це не завадило йому продовжити свою кар’єру.
• Повернення до медицини:
  У 1977 році він почав працювати у приватній клініці в Хайд, Великому Манчестері. Саме там розпочався основний період його злочинів.

Методи вбивства

Гарольд Шипман використовував своє становище лікаря, щоб убивати своїх пацієнтів.

1. Жертви:
   Більшість його жертв були літніми жінками. Вони довіряли своєму лікарю, а Шипман використовував цю довіру, щоб їх отруїти.
2. Спосіб дії:
   Він вводив смертельні дози морфію або інших опіоїдів, часто відвідувавши пацієнтів удень у їхніх домівках.
3. Знищення доказів:
   Шипман переконував родичів у природній смерті й часто рекомендував кремацію, що унеможливлювало подальший розтин.

Як його викрили?

Шипман залишався непоміченим протягом десятиліть, допоки низка обставин не почала привертати увагу:

• Кремаційні сертифікати:
  Один із гробарів зауважив, що Шипман підписує велику кількість сертифікатів про кремацію, більшість із яких стосувалися літніх жінок, які помирали вдень, а не вночі, що було дивним.
• Фальсифікація заповіту:
  У 1998 році Шипман підробив заповіт своєї пацієнтки Кетлін Гранді, залишивши собі її спадок. Дочка Гранді, яка була адвокатом, запідозрила злочин і звернулася до поліції.
• Розслідування:
  Під час розтину тіла Кетлін Гранді виявили сліди морфію, введеного незадовго до смерті. Це стало вирішальним доказом у справі.

Суд і вирок

У січні 2000 року Гарольд Шипман постав перед судом за звинуваченням у вбивстві 15 людей.

• Докази:
  Основні докази включали сліди морфію в тілах жертв, а також підроблений заповіт.
• Вирок:
  Шипмана визнали винним і засудили до довічного ув’язнення без права на дострокове звільнення.

Самогубство у в’язниці

13 січня 2004 року, за день до свого 58-го дня народження, Гарольд Шипман повісився у своїй камері в тюрмі.

Чи міг Шипман бути зупинений раніше?

Розслідування виявили, що поліція пропустила кілька шансів зупинити Шипмана раніше через недбалість та неефективність розслідування. Це дозволило йому вбивати протягом понад двох десятиліть.

Данило Ігнатенко