Франц Клайн (народився 23 травня 1910 року у Вілкс-Барре, штат Пенсільванія, помер 13 травня 1962 року в Нью-Йорку) був художником американського походження. Після Другої світової війни його творчість стала одним із головних впливів на створення абстрактного експресіонізму. Його великі картини вирізнялися чорно-білим контрастом, який створював особливу візуальну мову. Саме ця візуальна термінологія утвердила його як одного з найвідоміших художників Нью-Йоркської школи. Його картини стали візуальним висловлюванням мистецтва дії завдяки зображенню об’єктивної реальності за допомогою чітких ліній, динамічного руху та його бунту проти традиційних методів зображення.
Освіта та початковий творчий розвиток
Свій художній світогляд Кляйна сформував завдяки освіті в Бостонському університеті, де він навчався з 1931 по 1935 рік. Художня школа Хезерлі в Лондоні (1937-1938) посилила його інтерес до європейських експериментальних мистецьких рухів. Він повернувся до Сполучених Штатів і оселився в Нью-Йорку, який на той час ставав потужним центром художніх експериментів.
Спочатку Клайн створював роботи, засновані на реалістичних художніх традиціях. Його ранні роботи поєднували елементи кубізму з темами соціального реалізму. Він почав зосереджуватися на повсякденних темах, які зображував, використовуючи обмежені чорно-білі тони. Його прагнення до нового художнього підходу зрештою призвело до відмови від реалістичного зображення у своїй творчості.
Перехід до абстракції та розвиток особистого стилю
Художник досяг піку своєї кар’єри у 1949 році. Клайн використовував проектор для збільшення своїх чорно-білих малюнків. Потім він побачив, що вони виглядають потужно у великих розмірах. Він експериментував, щоб продемонструвати свій новий підхід до мистецтва, позбавлений надмірно спрощених форм та сильного ритму.
Художник відмовився від звичайного живопису, щоб розвинути свою версію абстрактного експресіоністського мистецтва. Його ключовим підходом було мистецтво дії, яке застосовувало спонтанні та інтенсивні жести. Клайн використовував великий пензель зі звичайною комерційною фарбою для створення динамічних форм широких чорних мазків на білому фоні. Білий простір на його картинах перетворювався з порожнього на анімований простір, який анімувався чорними лініями для створення композиції.
Серед її шедеврів раннього дорослого періоду – «Ніжинський» (Петрушка), написаний приблизно у 1950 році. У картині використовуються сміливі лінії, щоб створити відчуття руху на полотні. У цей період художниця опанувала мистецтво спрощення своїх форм, щоб вони були сміливими та сильними. Кожен мазок пензля має бути окремим візуальним елементом на полотні.
Розвиток витончених художніх методів
Його найвидатнішою роботою середини 50-х років є багатополотний проект під назвою «Махонінг», у якому аркуші полотен, створені в 1956-57 роках, отримали таку ж назву. Вони не лише величезні та вражаючі як архітектурні пам’ятки, а й візуально вражають своїми неосяжними розмірами. Великі позначки, зроблені з певною силою та напрямком, конструюють форми, що виглядають як промислові панорамні сегменти. Картину не можна інтерпретувати буквально слово в слово, її сила полягає у відчутті руху, яке вона створює.
Наприкінці 1950-х років художник почав поступово додавати колір до своїх полотен. Він також почав додавати колір, але це було не проти чорно-білого стилю, а заради більших можливостей вираження. Нові кольорові роботи мали стриманий витончений вигляд, великі гармонійні форми та простий дизайн. У цей період Клайн більше цікавився простотою і менше – чистотою композиції.
Клайн помер 13 травня 1962 року у віці 51 року, але його вплив на американське повоєнне мистецтво залишається помітним. Він створив абстрактний експресіонізм як спосіб вираження внутрішнього стану митців за допомогою руху, ліній та візуальної напруги. Його абстрактна суворість та масивні форми є одними з найбільш впізнаваних тем тієї епохи, і він зробив себе одним із провідних художників Нью-Йоркської школи.
Данило Ігнатенко
