Джозеф Корнелл — одна з найбільш загадкових постатей у мистецтві XX століття. Його творчість, що поєднує елементи сюрреалізму, дадаїзму та власних філософських роздумів, залишила значний слід у сучасному мистецтві. Відомий передусім своїми «тіньовими скриньками» (або «поетичними театрами»), Корнелл трансформував звичайні предмети у витончені композиції, наповнені символікою та ностальгією.
Народившись у 1903 році в Нью-Йорку, Корнелл не отримав формальної художньої освіти, проте його самостійні пошуки привели до створення унікального стилю. Знайомство з роботами сюрреалістів, таких як Макс Ернст і Сальвадор Далі, справило на нього величезний вплив. Однак, на відміну від них, Корнелл уникав мрачних та еротичних мотивів, віддаючи перевагу поетичній таємничості.
Асамбляж як мистецький метод
Термін «асамбляж» (фр. assemblage — збирання) найкраще описує техніку Корнелла. Він комбінував знайдені предмети — від старих гравюр до кришталевих кульок — у скляних коробках, створюючи мініатюрні всесвіти. Ці композиції, такі як «Без назви (Набір мильних бульбашок)» (1936), стали візитівкою його творчості.
Кінематографічні експерименти
Окрім візуального мистецтва, Корнелл експериментував з кіно, використовуючи техніку реді-мейд. Його фільм «Роуз Гобарт» (1936) — це монтаж кадрів з дешевого голлівудського фільму, перетворених на сюрреалістичну історію. Ця робота вплинула на подальший розвиток авангардного кіно.
Балет і поп-культура у творчості
Особливе місце в творчості Корнелла займали образи балету та кінозірок. Він створював скриньки, присвячені балеринам (наприклад, Тамарі Тумановій), а також Голлівуду (Лорен Беколл, Грета Гарбо). Ці роботи поєднували гламур і меланхолію, відображаючи його захоплення недосяжними ідеалами.
Хоча Корнелл не належав до жодного мистецького руху, його вплив на сучасне мистецтво важко переоцінити. Його техніки надихнули таких митців, як Роберт Раушенберг і Джаспер Джонс. Сьогодні його роботи зберігаються у провідних музеях світу, залишаючись джерелом натхнення для нових поколінь.
Данило Ігнатенко
