Джон Рей був не просто ботаніком, а мислителем, що прагнув побудувати природну класифікаційну систему, засновану на емпіричних спостереженнях та логічних узагальненнях. У своїй першій науковій публікації 1660 року він подав каталог рослин Кембриджа, а впродовж наступних десятиліть постійно розширював географію досліджень та поглиблював аналітичний рівень класифікації. Праця Methodus Plantarum Nova (1682) стала поворотним моментом у ботанічній таксономії, адже вперше було запропоновано відмежовувати однодольні та дводольні рослини за морфологічними характеристиками насіння. Ці погляди отримали подальший розвиток у монументальній тритомній Historia Plantarum, опублікованій між 1686 і 1704 роками. Водночас Джон Рей не обмежувався лише флорою.
Він продовжив роботу свого померлого друга Віллоубі над Ornithologia (1676) та Historia Piscium (1685), узявши на себе систематизацію тваринного світу. Згодом з’явилися його Synopsis Methodica Avium et Piscium (1713) та Synopsis Methodica Animalium Quadrupedum (1693), де Рей узагальнив власні дослідження з орнітології, іхтіології та зоології загалом.
Однією з найвизначніших рис наукового методу Рея була відмова від використання лише однієї морфологічної ознаки для класифікації. Він послідовно намагався будувати системи на основі множини ознак, включно з внутрішньою анатомією. Саме завдяки цьому підходу він став піонером у визначенні класу ссавців і провів межу між видами комах із метаморфозом та без нього. Його систематика передбачала ідеї еволюції та спорідненості задовго до теорії Дарвіна, що робить його одним із батьків наукової біології Нового часу.
Філософське осмислення природи та релігії
Окрім ботанічних і зоологічних праць, Джон Рей опублікував три об’ємні томи з натурфілософії, які мали релігійне спрямування. Його найвідомішою працею цього напряму стала книга The Wisdom of God Manifested in the Works of the Creation (1691), що була спробою довести існування Творця через гармонію та доцільність природного світу.
Його праці мали тривалий вплив не лише на розвиток таксономії, але й на філософію природи, заклавши підвалини для наукового методу в біології. Коли Рей помер у 1705 році, він залишив після себе не лише тисячі описаних видів і зразків, а й концептуальну модель вивчення природи, що поєднувала системність, емпіризм та пошук природних законів.
Данило Ігнатенко
