Болгарська православна церква. Її утворення припадає на ІХ століття. Спочатку залежала від константинопольських патріархів, політика яких швидше за все носила антиболгарський характер. Згідно султанського фірману 1870 року було створено болгарський екзархат на чолі з митрополитом.
Втім встановлена через два роки автокефалія болгарської церкви не дуже була до вподоби Константинополю. Патріарх визнав дії болгарської церкви не правильними, назвавши її розкольницькою. У 1945 році болгарська церква із зняттям схизми константинопольським патріархом отримала статус автокефалії.
Патріаршого статусу набуває у 1953 році. Очільником Болгарської православної церкви сьогодні є патріарх Неофіт, під керівництвом якого функціонує священний синод, одинадцять єпархіальних управлінь, близько трьох тисяч двохсот храмів, в тому числі п’ятисот каплиць, сто двадцяти монастирів, духовна семінарія і академія. Також з 1974 року створений історичний архівний інститут Болгарської церкви, завдання якого полягають в дослідженні та виданні історичних матеріалів, які стосуються її ж самої.
На сьогодні церква має свій друкований орган, який виходить щонеділі і отримав назву «Церковний вісник». Юрисдикція болгарського патріарха поширюється завдяки діяльності трьох єпархіальних управлінь, розташованих за її межами в материкових країнах Сполучених штатів Америки, в Канаді, Південній Америці, в Угорщині спостерігаються два болгарських приходи, ще два – в Румунії, і в Австрії тільки один. Церковне богослужіння здійснюється за григоріанським календарем. Насамперед Болгарія має старостильну церкву. На даний час нею керує єпископ Фотій.
Богдан Стрикалюк
