Складний невротичний розлад, спричинений стресом, пов’язаним з війною називають. Він виникає внаслідок тривалих бойових дій, постійної небезпеки та надмірного психічного і фізичного навантаження. Стан характеризується гіперчутливістю до шумів, світла чи рухів, що викликають мимовільні реакції переляку, різкою дратівливістю, яка може доходити до агресивних спалахів, а також порушеннями сну, зокрема нічними кошмарами.
Досвід війни в Україні чітко показав, наскільки це явище є серйозним. Військовослужбовці, які протягом тривалого часу перебувають на фронті, стикаються не лише з фізичними випробуваннями, а й із глибокими емоційними травмами. Втрата побратимів, поранення, руйнування звичного світу та постійна загроза життю створюють умови, у яких навіть сильні й витривалі люди можуть зламатися. Багато хто повертається з фронту із відчуттям відчуження «ніби не в своїй тарілці», підвищеною нервозністю чи втомою, яка не минає навіть після тривалого відпочинку.
Світовий досвід доводить, що уникнути бойової втоми повністю неможливо, проте можна зменшити її прояви. Армії різних країн застосовували ротації військ, короткочасні відпустки та швидку евакуацію поранених, аби знизити психологічний тиск на солдатів. В Україні ці підходи також знаходять своє застосування. Держава розвиває мережу психологічних центрів і програм для реабілітації військових. Створюються можливості для відпочинку й відновлення, впроваджуються методики психологічної підтримки безпосередньо біля лінії фронту. Особливе значення має підтримка та допомога побратимів, рідних.
Після повернення до цивільного життя ветерани важко адаптуються, адже бойова втома нерідко переходить у хронічні розлади. Тому Україна впроваджує державні програми соціальної адаптації, що включають безкоштовні консультації психологів, групові заняття та програми професійної інтеграції. Поступово формується сучасна система допомоги, яка враховує як індивідуальні потреби військових, так і міжнародний досвід.
Данило Ігнатенко
