Протагор з Абдер (бл. 490 р. до н. е. — бл. 420 р. до н. е.) — давньогрецький мислитель, педагог і найвідоміший представник софістичного руху V століття до н. е. Він народився в місті Абдера у Фракії, проте більшу частину життя провів в Афінах, які на той час були головним інтелектуальним центром Еллади. Саме там Протагор сформувався як публічний учитель і філософ, що вплинув на моральну та політичну думку свого часу.
Протагор належав до перших професійних викладачів, які за плату навчали молодь мистецтву аргументації, політичної риторики та практичної мудрості. Він стверджував, що навчає «чесноти», тобто здатності успішно діяти в суспільному житті, брати участь у політичних дебатах і приймати розсудливі рішення. Його педагогічна діяльність тривала понад сорок років і принесла значну матеріальну винагороду, що було нетипово для традиційних філософів.
Найвідомішим висловом Протагора стала теза «Людина є мірою всіх речей», яку зазвичай тлумачать як утвердження відносності людського пізнання. Вона означає, що істина залежить від суб’єкта сприйняття, а не існує у вигляді абсолютної та незмінної реальності. Ця ідея викликала жваві дискусії та гостру критику з боку Платона і Арістотеля, однак стала фундаментальною для подальшого розвитку епістемології.
Визнання Протагора було настільки значним, що афіняни доручили йому розроблення законів для колонії Фурії в Південній Італії. Разом із тим його інтелектуальна свобода спричинила конфлікт з традиційною релігією. У творі «Про богів» він висловив агностичну позицію, заявивши про неможливість достовірного знання щодо існування божеств. За античними свідченнями, це стало підставою для звинувачення у безбожності, публічного спалення його книг та вигнання з Афін. Невдовзі після цього Протагор помер, залишивши помітний слід в історії грецької філософії.
Данило Ігнатенко
