Ксенофонт (бл. 430 р. до н. е., Аттика — незадовго до 350 р., Аттика) був видатним давньогрецьким істориком, філософом та військовим діячем. Його життя поєднувало участь у військових кампаніях та літературну діяльність, що зробило його важливим джерелом для вивчення пізньої класичної Греції.
Ранні роки та військова діяльність
Біографічні відомості про ранні роки Ксенофонта обмежені. Відомо, що близько 401 року до н. е. він покинув післявоєнні Афіни і приєднався до грецької найманої армії Кіра Молодшого, який повстав проти свого брата, перського царя Артаксеркса II. Після поразки Кіра під Кунаксою грецькі найманці, відомі як «Десять тисяч», здійснили небезпечний відступ через Месопотамію, Вірменію та північну Анатолію. Ксенофонт проявив лідерські та тактичні здібності, замінивши страчених генералів.
Служба Спарті та життя у вигнанні
Після повернення в Грецію Ксенофонт воював на боці Спарти, зокрема у війнах за звільнення анатолійських греків. Його служба та ймовірне офіційне вигнання з Афін призвели до поселення у Скіллі, де він став представником Спарти та виховував синів за спартанськими традиціями. У цей період він здійснив поїздки до Сицилії, придбав землю та збудував зменшену копію храму Артеміди в Ефесі.
Подальше життя та спадщина
Після поразки Спарти при Левктрі (371 р. до н. е.) Ксенофонт залишив Скіллу і, можливо, оселився в Коринфі. Він активно цікавився політичними подіями Афін, а його сини брали участь у військових кампаніях, зокрема у другій битві при Мантінеї (362 р. до н. е.). Ксенофонт залишився впливовою фігурою та автором значного літературного доробку, що забезпечило йому почесне місце в античному літературному каноні.
Данило Ігнатенко
