Перша світова війна стала для Бессарабії не стільки фронтовою катастрофою, скільки політичним землетрусом. На відміну від Галичини чи Буковини, регіон майже не зазнав прямих бойових дій, проте саме тут війна зруйнувала імперську систему зсередини. У 1914–1918 роках Бессарабія, як прикордонна губернія Російської імперії, перетворилася на простір революції, національного пробудження й радикальної зміни державної належності на землях сучасної України та Республіки Молдова.
Початок війни і стратегічне положення
На початку війни Бессарабія залишалася тиловим регіоном. Фронт проходив західніше, а губернія виконувала функції постачання, мобілізації та транзиту. Проте близькість до кордонів Австро-Угорщини і Румунії робила край важливим елементом південно-західної оборонної системи імперії.
Мобілізація і соціальна напруга
Тисячі мешканців Бессарабії були мобілізовані до російської армії. Село втрачало працездатних чоловіків, що підривало аграрне виробництво. Зростали податки, посилювалися реквізиції, порушувалися торговельні зв’язки. Соціальна напруга зростала швидше, ніж військові загрози, формуючи ґрунт для майбутніх потрясінь.
Революція 1917 року
Події 1917 року докорінно змінили ситуацію. Лютнева революція зруйнувала імперську вертикаль, а Жовтнева — остаточно паралізувала владу. У губернії почали виникати ради, комітети солдатів і селян, національні організації. Кишинів став політичним центром регіону, де конкурували різні проєкти майбутнього: автономія, федералізація чи приєднання до сусідніх держав.
Національні рухи і Сфатул Церій
У 1917 році формується представницький орган — Сфатул Церій, який мав виразний національний характер. Він став майданчиком для політичної мобілізації, ухвалюючи рішення про автономію Бессарабії та її подальшу долю. Вперше за тривалий час регіон намагався стати суб’єктом, а не об’єктом геополітики.
Український чинник у 1917–1918 роках
Українське населення північної й південної Бессарабії активно реагувало на революційні події. Формувалися солдатські й культурні осередки, налагоджувалися зв’язки з українським рухом у Наддніпрянщині. Проте відсутність єдиного центру й тиск зовнішніх сил обмежували можливості політичної реалізації.
Румунська інтервенція
На тлі анархії й страху перед більшовицькою експансією до Бессарабії увійшли румунські війська. У 1918 році було проголошено приєднання регіону до Румунія. Рішення ухвалювалося в умовах військової присутності та міжнародної невизначеності. Цей крок остаточно вивів Бессарабію з російського простору.
Міжнародна невизначеність
Статус Бессарабії залишався спірним. Радянська Росія не визнавала приєднання, а міжнародне визнання було неповним. Регіон вступив у міжвоєнний період із невизначеним правовим становищем і зростаючими суперечностями.
Перша світова війна зруйнувала імперську рамку, у межах якої Бессарабія існувала понад століття. Вона не принесла масових руйнувань, але стала каталізатором політичних і національних трансформацій.
Данило Ігнатенко
