Ашшур — стародавня релігійна столиця Ассирії, розташована на західному березі річки Тигр у північному Іраку. Місто мало виняткове значення як культовий центр, що дав назву не лише поселенню, але й країні та головному божеству ассирійців.
Перші поселення на території Ашшура виникли близько 2500 року до нашої ери. Археологічні та історичні дані свідчать, що племена могли прийти сюди із Сирії або з південних районів Месопотамії. Попри менш вигідне стратегічне положення порівняно з Ніневією чи Німрудом, місто утримувало провідну роль завдяки релігійному статусу. Його культове значення забезпечило безперервне існування аж до 614 року до н. е., коли Ашшур був зруйнований вавилонянами.
У середині II століття до н. е., за часів парфянського завоювання Месопотамії, місто частково відродилося, хоча вже не відновило своєї колишньої могутності.
Укріплення та міська архітектура
Внутрішня частина Ашшура була оточена стіною завдовжки близько 4 км. Зі сходу місто захищала річка Тигр, уздовж якої Адад-нірарі I (правив приблизно 1295–1264 рр. до н. е.) збудував масивні набережні. З півночі додатковий захист забезпечували рукав річки, природні схили та система контрфорсованих стін. Особливе місце посідав порт мушлалу — напівкругла башта з обробленого каменю, зведена за правління Санхеріба. Це одна з найдавніших відомих архітектурних споруд такого типу. Південна та західна частини міста також були укріплені потужними фортифікаційними спорудами.
Храми та культові споруди
Каталог будівель, створений у період правління Сеннаххеріба (704–681 рр. до н. е.), містив перелік із 34 храмів. Археологи виявили лише частину з них, серед яких святилища Ашшур-Енліля, Ану-Адада, Сін-Шамаша, Іштар та Набу. Особливою популярністю користувався культ богині Іштар (шумер. Інанна), що мав важливе місце в релігійних практиках ассирійців.
Палаци та житлові квартали
В Ашшурі було знайдено три палаци. Найдавніший з них приписують Шамші-Ададу I (бл. 1813–1781 рр. до н. е.), який пізніше використовувався як некрополь. Під час німецьких археологічних експедицій (1903–1913 рр.), очолюваних Вальтером Андре, у приватних будинках північно-західної частини міста було знайдено численні сімейні склепи та десятки архівів із глиняними табличками.
Нерегулярне планування міських кварталів свідчило про суворе дотримання права власності та землеволодіння. Відомості про ассирійське право, зокрема про становище жінок, містяться у серії табличок, створених між 1450 і 1250 роками до н. е.
Археологічне значення
Ашшур є одним із ключових археологічних центрів Месопотамії. Саме тут було виявлено унікальні свідчення про релігію, право та суспільний устрій ассирійців. Завдяки розкопкам початку ХХ століття вчені отримали матеріали, які дозволили реконструювати соціальне та духовне життя давньої Ассирії.
Данило Ігнатенко
