Мистецтво англо-саксів та гіберно-саксів, що розквітало з 5-го до 11-го століть на території сучасної Англії, Шотландії та Ірландії, є важливим свідченням про культурність та естетичні смаки цих народів. Воно відображало їхні вірування, історію та взаємодію з іншими культурами, створюючи унікальний стиль, який залишається джерелом захоплення для сучасних дослідників та митців.
Коли римляни залишили Англію близько 410 року, фракції та племена боролися за панування на землі, перш ніж англи та сакси – англо-сакси – прибули до Англії з Данії та захопили контроль над великими територіями країни. Гібернські (ірландські) ченці прибули до Англії в 635 році та принесли з собою давні кельтські традиції.
Гіберно-сакси — так назвали злиття язичницької англо-саксонської та християнської гібернської культур. Зооморфні візерунки та яскраве забарвлення, які любили англо-сакси, перепліталися з криволінійними формами, сувоями та спіралями, що було кельтською традицією. Це призвело до витонченого декоративного стилю з ремісниками, які виготовляли утилітарні предмети з металу та слонової кістки, де переважало різьблення з абстрактними мотивами тварин. Гіберно-саксонська церковна будівля тим часом характеризується пілястрами, глухими аркадами та отворами з трикутними головами. Хоча скульптури та масштабні твори мистецтва були рідкістю, Гіберно-саксонський високий хрест, виготовлений з пісковика та тонко висічений з рельєфами на релігійну тематику, регулярно використовувався для позначення пам’ятників і меморіалів.
Християнське мистецтво, яке домінувало в період Середньовіччя, тісно пов’язане з виготовленням ілюмінованих рукописів. Одним із найбільших скарбів у своєму роді вважається Келлська книга, яка була написана на пергаментних сторінках (теляча шкіра) каліграфічною латиною та містить чотири Євангелія Нового Заповіту. Книга написана трьома кельтськими ченцями, які проживали в монастирі Колумбан на острові Йона. Однак після смертоносного нападу вікінгів монахи взяли книгу з собою, коли втекли до новозбудованого монастиря в Келлсі в графстві Міт, Ірландія (де його, ймовірно, було завершено близько 800 року).
Марта Кірні про книгу пише: «Практично всі 680 сторінок так чи інакше прикрашені. На деяких сторінках кожен куток заповнений найдеталізованішими та найгарнішими кельтськими візерунками… Усюди багато зображень тварин… від екзотичних павичів, левів і змій до домашніх котів, зайців і кіз.. Деякі, імовірно, були частиною повсякденного життя, але інші могли бути язичницькими символами, перенесеними в християнську еру».
Альона Дмитрук
