Філіппо Брунеллескі (1377, Флоренція — 15 квітня 1446, Флоренція) — італійський архітектор, інженер та скульптор, який вважається одним із піонерів архітектури раннього Відродження. Його інноваційні підходи до дизайну, конструювання і використання перспективи стали основою для подальшого розвитку європейської архітектури та мистецтва.
Філіппо Брунеллескі народився у Флоренції у родині сера Брунеллеско ді Ліппо Лапі, відомого нотаріуса, та Джуліани Спіні. Як другий із трьох синів, він з раннього віку демонстрував талант до ремесел і мистецтва.
Спочатку Брунеллескі навчався як ювелір і скульптор, що зумовило його ранній вступ до Arte della Seta — гільдії шовкових майстрів. У 1401 році він брав участь у конкурсі на створення бронзових рельєфів для дверей баптистерія Сан-Джованні у Флоренції. Його роботи, зокрема рельєф «Жертвоприношення Ісаака», продемонстрували його майстерність у композиції, динаміці та виразності. Однак переможцем конкурсу став Лоренцо Гіберті. Ця невдача, за словами біографів, спонукала Брунеллескі залишити скульптуру і присвятити себе архітектурі.
Архітектурні відкриття та внесок у перспективу
На початку своєї архітектурної кар’єри (близько 1410–1415 рр.) Брунеллескі зробив одне з найважливіших відкриттів епохи Відродження — лінійну перспективу. Він відродив принципи, відомі ще античним грекам і римлянам, які згодом були забуті в середньовічній Європі.
Лінійна перспектива
Брунеллескі створив розписні панелі, які демонстрували принцип єдиної точки зникнення, де всі паралельні лінії сходяться. Він також показав взаємозв’язок між відстанню та зменшенням об’єктів, створюючи ілюзію глибини на площині. Це відкриття стало основою для розвитку мистецтва Відродження, зокрема у творчості таких художників, як Мазаччо і П’єро делла Франческа.
Пізніше ці принципи були кодифіковані Леоном Баттістою Альберті у трактаті Della pittura («Про живопис»), де Брунеллескі отримав особливу присвяту як автор революційного методу.
Собор Санта-Марія-дель-Фьоре: шедевр інженерії
Купол Собору
Головною архітектурною працею Брунеллескі став купол Собору Санта-Марія-дель-Фьоре (Дуомо) у Флоренції. Будівництво собору розпочалося ще у 1296 році, але до початку XV століття завершення купола залишалося серйозною технічною проблемою. Через його величезні розміри жодна традиційна технологія не дозволяла завершити конструкцію без проміжних опор.
У 1418 році був оголошений конкурс на проектування купола. Брунеллескі запропонував інноваційне рішення, засноване на використанні подвійної оболонки купола та спеціальних технік мурування. Він розробив унікальні машини для підняття матеріалів, що дозволило виконувати роботи на великій висоті без традиційних риштувань.
Інженерія та винаходи
Інженерні рішення Брунеллескі були революційними для свого часу. Його машини, такі як підйомні крани та механізми для мурування, стали прикладом інноваційної думки.
Розвиток архітектури
Роботи Брунеллескі заклали основи для розвитку архітектури Відродження. Його підхід до пропорцій, гармонії та використання перспективи вплинув на ціле покоління архітекторів, таких як Мікелоццо, Альберті та Браманте.
Філіппо Брунеллескі був не лише архітектором і інженером, а й справжнім революціонером у мистецтві й науці. Його новаторські підходи до архітектурного дизайну, технічних рішень і художньої перспективи залишили незгладимий слід в історії європейської культури.
Данило Ігнатенко
