Суди над відьмами — це особливе явище, в якому переплітаються релігія, закони, традиції, страх і спроби суспільства себе захистити. Хоч такі процеси відрізнялися залежно від регіону, всюди їх об’єднувала віра в те, що чаклунство — це справжня загроза, з якою треба боротися заради безпеки громади. Подібні переслідування траплялися в різних частинах світу, але найвідомішими стали випадки в Європі ранньомодерного періоду та колоніальній Америці, де полювання на відьом перетворилося на легальний і масштабний процес.
Які бували типи судів над відьмами?
Умовно ці процеси можна поділити на два головні типи:
- Магічно-захисний тип. Тут звинувачення не завжди закінчувалося насильством. Людину могли попросити зняти прокляття або виплатити компенсацію. Такі практики були поширені, наприклад, у деяких африканських чи азійських спільнотах, де чаклунство сприймалося як побутова проблема.
- Кримінально-каральний тип. Типовий для Європи та Америки в XVI–XVII століттях. Тут відьом вважали посібниками диявола, а чаклунство — серйозним злочином проти Бога і суспільства. За це могли карати навіть смертю.
Як виявляли «відьом»?
Методи, якими намагалися довести, що людина — відьма, були жорстокими й подекуди абсурдними:
- В Європі влаштовували «випробування водою»: якщо людина спливала, її вважали винною.
- У Центральній Африці (XIX–XX ст.) застосовували отруту як тест.
- В громаді Данга підозрюваних підвішували над вогнем.
- У народу навахо змушували людей голодувати, щоб вибити зізнання.
Часто такі «докази» супроводжувалися тортурами.
Якими були покарання
Покарання могли бути різними — від вигнання до страти:
- У Європі за чаклунство часто спалювали або вішали.
- У народів баквері з Камеруну вішали на спеціальних деревах.
- У Гренландії навіть після смерті знищували тіла, щоб «відьма» не повернулась мститися.
Чому зростала кількість процесів
Сплески переслідувань зазвичай траплялися в часи суспільної нестабільності — під час війн, епідемій, голоду чи політичних криз. Наприклад, в Індії під час повстання 1857 року різко побільшало звинувачень у чаклунстві. У Європі аналогічне сталося в період Реформації, релігійних війн і епідемій.
Такі суди часто ставали способом знайти винного у власних бідах — внутрішнього ворога, якого можна було покарати, щоб «розрядити» напругу в суспільстві.
Салем — найвідоміший приклад
Найвідоміший випадок судів над відьмами стався в 1692 році в Салемі, колоніальний Массачусетс (США). Там звинуватили понад 200 осіб, з яких 19 стратили. Цей процес став символом небезпеки релігійного фанатизму та несправедливих судів і досі лишається болючою темою в американській історії.
Данило Ігнатенко
