Мікеланджело ді Лодовіко Буонарроті Сімоні, або просто Мікеланджело, народився в Капрезе, Тоскана, у родині середнього класу банкірів Леонардо ді Буонарроті та Франчески ді Нері дель Мініато ді Сієна. Його дитинство таємничо пов’язане з нещасною хворобою матері, що призвела до її смерті, коли Мікеланджело був шестирічним. Його мати померла, коли йому було шість років, і він опинився під опікою няні. У віці 13 років він потрапив до майстерні флорентійського художника Доменіко Гірландайо, але вже через рік його батько зрозумів, що хлопець прагне більшого. Так Мікеланджело потрапив до студії Лоренцо де Медічі, впливового правителя Флоренції. В цей період Мікеланджело вчився не лише мистецтву, але й гуманітаріям.
Досягнення Мікеланджело
- У ранніх дослідженнях класичної скульптури Мікеланджело відкривав людське тіло через вивчення анатомії у місцевій лікарні, що подарувало йому хірургічне розуміння людського тіла. Відомий своєю вмілістю вирізати скульптури з мармуру, він стверджував, що визволяє ангела з каменю.
- Незважаючи на те, що він вважав себе скульптором, Мікеланджело створив найвідомішу фреску світового мистецтва – Сикстинську капелу. Задоволенням для очей, це шедевр прикрашає Ватикан і приваблює мільйони відвідувачів.
- Біографія Мікеланджело, опублікована ще під час його життя, свідчить про його велич та вражаючі досягнення. Завдяки відомому біографу Джорджо Вазарі, художник отримав статус генія.
- Легенди про непокірливу особистість Мікеланджело підкреслюють його бурхливий характер. Він залишав проекти наполовину виконаними і виражав непокірність у різних формах, навіть малюючи своє обличчя на фігурах. Відомий епізод – жартівливе зображення священика Ватикану на фресці, яке викликало суперечку і свідчило про виразну природу художника.
Відомі роботи майстра
Скульптура стала основним напрямком його творчості. Мікеланджело створив першу зі своїх шедевральних п’єт, зображуючи Ісуса на колінах його матері Марії після розп’яття («П’єта»). Роботу замовив кардинал Жан де Білер, і художник, використовуючи єдину брилу мармуру, вирізавши її за два роки.
Хоча тема відповідала релігійній традиції, Мікеланджело вніс унікальні зміни, зображуючи Марію як молоду та красиву, а Христа – не мертвим, а сплячим на руках матері. Скульптор вдало передавав рух та м’якість одягу, залишаючи вражаючий блиск каменю. Замовлення кардинала, унікальний підхід та виняткова майстерність зробили «П’єту» визначним твором, який і далі зачаровує глядачів.
Мікеланджело створив неперевершену скульптуру «Давида», вишикувавши його перед битвою. Робота, яку спочатку відмовились втілити інші художники, стала величезним успіхом після того, як Мікеланджело прийняв виклик.
Скульптор використовував величезну мармурову брилу, яку інші вважали складною для реалізації. Анатомічна майстерність Мікеланджело вражає, зокрема, його вірна передача мускулатури та класична стійка Давида. Його робота визнана винятковою не лише гармонією форм, а й за сміливість та реалізм. Хоча статую шанували за мистецтво, вона також зазнавала критики через відверту сексуальність.
Мікеланджело був також плодовитим художником, архітектором та поетом.
Мікеланджело створив неперевершене зображення «Створення Адама» для стелі Сикстинської капели, вражаючи витонченою композицією та глибоким сенсом. Бог і Адам розташовані в центральному просторі, майже дотикаючись руками. Це новаторське зображення виходило за рамки традицій, де Бог зображався відстороненим і царственим. Мікеланджело прагнув показати Бога як живого і близького людині, створеного за своїм образом. Це вражає анатомічною точністю і скульптурною якістю тіл, відображаючи володіння художником людською анатомією. Хоча створення стелі було фізично виснажливим, Мікеланджело виявив інтелектуальну витривалість, втіливши новаторські ідеї Ренесансу. Його величне бачення та винаходи викликали захоплення та подив у подальших поколіннях. Листування художника свідчить про його фізичні та емоційні труднощі під час роботи над стелею, але в той же час підкреслює його велич і відмінність як творця.
«Страшний суд» — це фреска на вівтарній стіні Сикстинської капели, створена Мікеланджело за замовлення Папи Павла III. Робота зображає Друге пришестя Христа та звістку про спасіння. Мікеланджело витратив п’ять років на створення цієї величезної композиції, де понад 300 фігур створюють напружену дію навколо Христа. Сцена відображає спасіння та відділення благочестивих душ від грішних. Зображені святі, ангели, і перевізник Харон, який проводить проклятих до пекла.
«П’єта Ронданіні» – остання скульптура Мікеланджело, яку він створював перед своєю смертю. Ця робота відзначається зміною в підході художника до зображення Христа та Його матері Марії. На відміну від попередніх “П’єт,” тут Христос показаний у стані болю та страждань смерті, а Марія намагається утримати тіло свого сина, оточена горем. Він відхилився від звичайної деталізації тіла, використовуючи тонкі риси обличчя та відокремлену руку. Це свідчить про його геніальність і готовність експериментувати. Художник створив абстрактну якість, що вказує на мінімалістичний підхід, незвичайний для нього. Хоча ця скульптура втратила популярність на протязі століть, вона відновила своє значення, коли була знайдена у володінні Маркези Ронданіні в 1807 році. Сучасні художники високо цінують цю роботу за її вплив на сучасне мистецтво.
Висновок
Він брав участь у створенні складних архітектурних проектів, таких як Санта-Марія-дель-Фьоре в Флоренції. В його житті багато сфер його таланту залишались невизначеними чи недозрозумілими. Мікеланджело був складною особистістю, жив протягом 88 років, залишивши невмирущий внесок у світ мистецтва та культури.
«Рука скульптора може лише зняти заклинання, щоб звільнити фігури, що дрімають у камені».
Мікеланджело
Альона Дмитрук
