Церква Шотландії займає унікальне місце в історії християнства як національна церква, що сформувалася під впливом Реформації XVI століття. Її становлення пов’язане з боротьбою за релігійну незалежність, суперечками між єпископальним і пресвітеріанським устроєм, а також соціально-політичними процесами, які визначали розвиток Шотландії протягом століть.
Раннє християнство та середньовічні корені
Перші християнські громади на території сучасної Шотландії з’явилися ще в IV столітті завдяки діяльності святого Нініана. Знакову роль у поширенні християнства відіграв ірландський місіонер святий Колумба, який заснував монастир на острові Іона (563 р.). До кінця XII століття шотландська церква перебувала під юрисдикцією Риму, проте вже тоді почали формуватися її національні особливості.
Реформація та утвердження пресвітеріанства
У XVI столітті Шотландія стала одним із центрів європейської Реформації. Попри ранній лютеранський вплив, вирішальну роль у формуванні доктрини місцевої церкви відіграв кальвінізм, який пропагував Джон Нокс. Його «Шотландське сповідання» (1560) та «Книга дисципліни» заклали основи пресвітеріанської системи, що передбачала відмову від єпископату та акцент на громадському управлінні.
Конфлікти з королівською владою та становлення національної церкви
Протягом XVII століття Церква Шотландії стала ареною сутичок між прихильниками пресвітеріанства та королівською владою, яка підтримувала єпископальний лад. Акт 1689 року, ухвалений після Славної революції, остаточно закріпив пресвітеріанство як офіційну форму церковного устрою. Однак внутрішні розбіжності між поміркованими та євангелістами призвели до розколу 1843 року, коли частина віруючих на чолі з Томасом Чалмерсом утворила Вільну церкву Шотландії.
Об’єднання та сучасний стан
Процес відновлення єдності тривав десятиліттями: лише в 1929 році основні течії знову об’єдналися під історичною назвою. Сьогодні Церква Шотландії зберігає статус національної, але не державної інституції, беручи активну участь у міжконфесійному діалозі та соціальних ініціативах.
Данило Ігнатенко
