Томас Пейн, англо-американський письменник і політичний мислитель, залишив незмінний слід у світовій історії як один із найвпливовіших ідеологів революційної доби. Його твори, такі як “Здоровий глузд”, “Права людини” та “Вік розуму”, стали інтелектуальною зброєю в боротьбі за свободу, справедливість та раціональний устрій суспільства.
Народившись у скромній англійській родині, Пейн не отримав ґрунтовної освіти, проте його цікавість до науки, філософії та політики визначила подальший шлях. Працюючи інспектором акцизного збору, він стикнувся з корупцією та соціальною несправедливістю, що спонукало його до публічних виступів. Зустріч із Бенджаміном Франкліном у 1774 році змінила його життя: з рекомендаційними листами Пейн вирушив до Америки, де швидко занурився у вир революційних подій.
У січні 1776 року Пейн опублікував памфлет “Здоровий глузд”, який радикально змінив суспільну думку. У ньому він аргументовано доводив, що незалежність від Британії — не лише право, але й необхідність. Проста й переконлива мова, звернення до природних прав людини та критики монархії знайшли відгук у сотень тисяч колоністів. Ця робота стала каталізатором для прийняття Декларації незалежності.
“Криза”: моральна підтримка армії
Під час Війни за незалежність Пейн продовжував писати. Його “Кризові документи”, особливо перший, зачитаний солдатам Вашингтона у Веллі-Фордж, підтримували бойовий дух. Фраза “Це часи, що випробовують людські душі” увійшла в історію як символ мужності та стійкості.
Участь у політиці та конфлікти
Пейн обіймав посаду секретаря Комітету закордонних справ, але через розкриття корупції Сайласа Діна був змушений піти у відставку. Пізніше він закликав до створення сильного федерального уряду, передбачаючи слабкість статей Конфедерації.
“Права людини”: захист Французької революції
У 1790-х роках Пейн переїхав до Європи, де підтримав Французьку революцію. У відповідь на критику Едмунда Берка він написав “Права людини” — маніфест республіканізму та соціальної рівності. Пейн виступав за скасування монархії, прогресивний податок, безкоштовну освіту та соціальні гарантії, що викликало лють британської влади.
“Вік розуму”
Ув’язнений під час терору у Франції, Пейн створив “Вік розуму” — працю, де критикував церкву та закликав до раціонального підходу у віросповіданні. Хоча сам він був деїстом, його звинуватили в атеїзмі, що пошкодило репутації в консервативних колах.
Повернувшись до США у 1802 році, Пейн зіткнувся з ворожістю через свої радикальні погляди. Помер у злиднях, але його ідеї пережили його. У ХХ столітті Пейна визнали провідною фігурою Просвітництва, а його твори стали класикою політичної філософії.
Томас Пейн — символ боротьби за демократію та права людини. Його ідеї вплинули на формування сучасних політичних систем, а сміливість у відстоюванні свобод надихає і сьогодні. Як писав сам Пейн: “Світ — моя країна, а доброчинність — моя релігія”.
Данило Ігнатенко
