Завдяки інтенсивним переговорам французький агент домігся приєднання Російської імперії до союзу з Францією та Австрією. Важливим чинником стало особисте втручання Людовик XV, який переконав імператрицю Єлизавету Петрівну підтримати союз без додаткових умов. Це означало формування потужного блоку, спрямованого проти Пруссії.

Невдовзі було укладено австро-російський наступальний союз, що передбачав не лише спільні військові дії, але й потенційний поділ прусських територій. Паралельно 1 травня 1757 року Австрія та Франція підписали Другий Версальський договір, який остаточно закріпив антипрусську коаліцію та визначив майбутні територіальні зміни в Європі.

 Битва під Прагою: тріумф і пастка

Навесні 1757 року прусський король Фрідріх II Великий розпочав наступ у Богемії, прагнучи швидко розгромити австрійські сили. 6 травня відбулася вирішальна Битва під Прагою, у якій 64-тисячна прусська армія здобула перемогу над 66-тисячним австрійським військом.

Австрійські сили під командуванням Карла Лотаринзького зазнали значних втрат — понад 14 тисяч осіб. Частина армії відступила, інші укрилися в Празі, яку пруссаки одразу взяли в облогу. Здавалося, що перемога відкриває Фрідріху шлях до остаточного підкорення Богемії.

Однак ця перемога виявилася стратегічною пасткою. Прусські війська також зазнали значних втрат і опинилися розтягнутими, що створило умови для контрнаступу австрійців.

Битва під Коліном

18 червня 1757 року відбулася Битва під Коліном, яка стала переломним моментом кампанії. Австрійський полководець Леопольд фон Даун, маючи понад 50 тисяч солдатів, завдав поразки прусській армії, яка налічувала близько 34 тисяч.

Пруссаки втратили приблизно 13 тисяч осіб, тоді як австрійські втрати були значно меншими. Ця поразка змусила Фрідріха II зняти облогу Праги та відступити з Богемії. Вперше у війні прусська армія втратила стратегічну ініціативу.

Французький наступ і розширення війни

Поки Пруссія боролася в Богемії, проти неї відкрився другий фронт на заході. Французька армія під командуванням д’Естре рушила проти військ Ганновера, очолюваних Вільгельмом Августом Камберлендським, сином британського короля Георг II.

26 липня 1757 року французи здобули перемогу в битві при Гастенбеку, змусивши ганноверські сили відступити. Подальший тиск призвів до укладення Клостерзевенської конвенції, яка фактично вивела Ганновер з війни.

Французькі війська просувалися далі, тоді як інша армія під командуванням принца де Субіза рухалася через Франконію, щоб об’єднатися з німецькими союзниками Австрії.

Нові учасники

Ситуація для Пруссії ускладнилася ще більше, коли до конфлікту приєдналася Швеція. У вересні 1757 року шведські війська вторглися до Померанії, маючи намір анексувати ці території.

Таким чином, Пруссія опинилася у стані війни одразу на кількох фронтах: проти Австрії та Росії на сході, Франції на заході та Швеції на півночі. Це створило критичну стратегічну ситуацію, яка вимагала від Фрідріха II виняткових військових здібностей і мобільності.

Данило Ігнатенко

The post Битви 1757 року у Семирічній війні: Прага, Колін і крах прусського наступу first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

За даними організаційного комітету з питань видавництва, чукотський переклад Євангеліє постає п’ятим духовно-літературним джерелом з серії північних диглот, – публікацій перекладів Євангелія від Луки на етнічні мови народів Півночі і Далекого Сходу, що входять до складу Російської Федерації. Мета перекладу виявить не лише повагу до історичної спадщини чукотського етносу на тлі духовно-історичних парадигм, але й допоможе носіям чукотської ментальності не цуратись рідної мови, плекати її, і репродукувати якомога краще, особливо з числа молоді, які забувають чукотську. Для ефективності роботи з текстом, видання включає паралельний текст класичного Синодального перекладу. До комплектації входить також і цифровий носій, що забезпечує аудіоформат публікації.

Прем’єра публікацій перекладу Євангелії Північним народам, – результат звернення керівництва Інституту Перекладу Біблії до правлячої архієрейської структури РПЦ,  до складу яких входять Петропавлівська, Камчатська, Хабаровська, Анадирська і Чукотська єпархії.

Результатами переговорів та ефективної співпраці з координаторами місцевих Північних єпархій позначилось напрацюваннями та виданню текстів Євангелії від Луки нанайською, коряцькою, ітельменською та евенкійською мовою в періоди з 2012 – 2014 рр.

Наразі текст чукотського перекладу відриває для читача вступна преамбула архієпископа Чукотського та Анадирського Матвія. З позиції чукотського духовенства, виконаний переклад сприятиме розвитку духовного відродження народам Чукотки, що володіє на високому або достатньому рівні національною мовою.

«Хочеться сподіватися, що це видання послужить завданням просвіти чукотського краю і Світлом Істини Христової, а також з’явиться добрим прикладом продовження славних діянь місіонерів на Чукотської землі і надихне їх нових послідовників», – зазначає у передмові архієпископ Матвій.

Сама ж Чукотка сповнена надії національного відродження, духовного просвітлення та літературного розвитку, зустріла з великим торжеством переклад 25 березня 2018 року, презентація якого відбулась у приміщенні Публічної бібліотеки ім. Тана-Богораза в Анадирі.Серед гостей зустрічей, з особливим слово звернулась до відвідувачів та майбутніх читачів перекладу, лінгвіст та фахівець з чукотської мови Лариса Віквірагтіргіна. Переклад зазначила про усі тонкощі праці над перекладом, а також описала усі 6 етапів верифікацій, редакцій задля збереження предмету думки смислового навантаження тексту.

Значна кількість одиниць екземплярів літератури нового перекладу були переданими єпархією до окружної бібліотеки. Наразі основний перший тираж складає близько 1 тис екземплярів примірників, які на благодійній основі поширюватимуться в освітніх установах, бібліотеках, церковних осередках.

Євангеліє для чукотського народу доступне і для периферійних електронних пристроїв у цифровому форматі PDF. За словами пані Віквірагтіргіної, наступним проектом Інституту в найближчій перспективі стане публікація ілюстрованого видання Книги пророка Йони, а також подальша робота над перекладом «Біблійних оповідань».

Нагадаємо, що чукотська мова є комунікативним, культурним та національним рудиментом чукотського народу, яка поширена в переважній більшості на теренах Чукотського автономного округу як суб’єкт Російської Федерації. Поряд з використанням російської, як мови діловодства у вирішенні кадрових питань, чукотська поширена в побутовому спілкуванні, у засобах масової інформації. Чукотською мовою викладаються основні дисципліни у початковій школі, а в якості окремої дисципліни – у середній. За даними російської редакції «Вікіпедії», загальне число носіїв мови складає 5095 чоловік.

The post Чукотський народ отримав переклад Євангелії від Луки рідною мовою first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Приводом можливого виділення площі для побудови мечеті стали не лише релігійно-культова практика проведення намазу (молитви) та слухання хутби (проповідей) імама.

Після російської анексії Кримського півострова російська окупаційна влада встановивши власні закони, які не лише скасували кримсько-татарський меджліс, але й змусили чималу кількість кримських татар мігрувати в інші регіони української держави в пошуках кращої долі.  Незломний патріотичний умонастрій та небажання ставати колаборантами путінського правління, чимало переселенців знайшли своє життя на Волині.

Місцевий інформаційний ресурс «Волинське телебачення» повідомляє історію, що трапилася з Алімом, який переїздив до Волині разом з батьками. На Волині чоловік працевлаштувався і займався волонтерською діяльністю. Оскільки кілька років тому помер його батько, у Луцьку не було мусульманського кладовища, а найближче знаходилось лише у Львові. За мусульманським звичаєм, тіло покійника слід поховати до заходу сонця у день смерті.

У зв’язку з проблемою, що виникла «Кримські татари Волині» звертались до Юрія Крася, – директора департаменту житлово-комунального господарства під час засідання міськвиконкому у вересні 2016 році щодо надання площі на території центрального міського кладовища, що у с. Гаразджа для мусульманського поховання.

Як зазначає пан Зейнідінов, могильний сектор площею 5 соток з розрахунком на 200-300 чоловік виділили для ісламського поховання з усім необхідним інвентарем. Нині у с. Гаразджа, що біля Луцька уже є два захоронення за мусульманським обрядом.

Для того, щоб мусульмани Волині змогли задовольняти власні релігійні потреби, у Луцьку планують побудувати мечеть. Місце, площа і проект наразі залишаються невідомими.

The post У Луцьку планують відкрити мусульманську мечеть first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Міністерство юстиції Російської Федерації не спростовує можливість офіційної реєстрації нового релігійного товариства. Головним божеством, до якого апелюватимуть віряни- футбол. Йому будуть оспівувати гімни, молитви та звершувати акт поклоніння. Наразі церква найактивніше себе проявляє під час проведення футбольних матчів, а також на сторінках соціальних мереж.

«Всесвітня церква футболу» дозволяє відправляти «релігійні обряди» не тільки на стадіонах, а й вдома біля телевізора, а також в питних закладах. «Віряни» такої церковної спільноти не мають систематизованого богослів’я, і дотримують демократичного принципу у підходах як щодо вірувань, так щодо організації проведення служб. Кожен сповідує і проводить культову практику як завгодно – головне, щоб ініціативу підтримала місцева більшість.

Генеральною канцелярією церкви, свого роду єпископатом стане Санкт- Петербург.

«Байдужість до масштабу піднімає футбол над світом – як бога. Поклонятися йому можуть всі, хто хоче, а хочуть всі, хто може. По суті, футбол – єдина світова релігія, якій всіх вдалося перетворити на свою віру”, – йдеться на одній з сторінок групи в соціальних мережах з посиланням «Комсомольську правду».

Так, один з «батьків церкви» планує поспілкуватися з пресою в барі, а з «вірянами» має намір зустрітися перед грою вже на самому стадіоні «Санкт-Петербург!», повідомляє видання.

The post В Росії утворилось псевдорелігійне об’єднання «Всесвітня церква футболу» first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Провокативну ідею, яка на думку багатьох очевидців може стати підставою міжконфесійних непорозумінь, втілив російський митець Микола Поліський. В період святкування Масляної разом з командою творчих ініціаторів, зібрав з гілок бутафорний арт об’єкт, що нагадає в готичному стилі католицький храм в арт-парку “Нікола-Лінивий”, що у Росії.

На думку митця-провокатора, задум створити подібне далеко не означав вбивати кіл у стосунках з католицькою церквою. Батафорна про вокативна споруда стала спробою «спалити цю середньовічну традицію, яка підтримує фіскальство і боротьбу з інакомисленням».

В даній роботі відбулась, на думку автора, художня проекція спалити інквізицію, і далеко не храм.  «Богохульства по відношенню до релігії тут немає», -запевняє художник Поліський в інтерв’ю, опублікованому в понеділок у російській періодиці «Московський комсомолець».

Художник зазначив, що споруда лише нагадує церкву, але не є нею за фактом відсутності хрестів на шпилях. Поліський зауважив, що  будь яка призначена культова споруда стає храмом лише після процедури освячення, чого не спостерігалось під час святкування Масляної.

Микола Поліський розповів, що він з однодумцями з початку січня прагнув втілити художній задум ідею концепції «полум’яної готики» з дерев’яного сміття, добуваючи його з дозволу лісників, однак навіть не очікував такої бурхливої ​​реакції на перформанс, передає «Інтерфакс».

The post Аутодафе по-російськи: бутафорний макет католицької церкви спалили у Калузькій області first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.