«Світ Дикого Заходу» – це фантастичний серіал від Джонатана Нолана і Лізи Джой по мотивах однойменного роману Майкла Крайтона. В 2016 році вийшов перший сезон цього проекту, він виявився досить хорошим. Нам розповідають про парк з андроїдами (людиноподібними роботами), який був створений, для того, щоб людини могли за великі гроші реалізовувати свої бажання. Атракціон нагадує «Дикий Захід» американських вестернів. Гра доступна тільки для дорослих, в такому світі, громадяни здатні стати бандитами, шерифами, врятувати невинних, знищити оточуючих і т.д.
Серіал плавно розповідає історію андроїда жінки Долорес Абернаті, яка діє не завжди по плану творця парку Роберта Форда. Джонатан Нолан з своєю дружиною Лізою Джой демонструють роботів, які зовні схожі на людей, з шкірою, м’язами, інстинктами. Згодом деякі андроїди розвиваються настільки, що здатні відрізняти себе від інших, в них виникає самосвідомість. Паралельно з цією сюжетною лінією, спостерігаємо за «гостями», людьми, які приїжджають в парк, щоб реалізувати потаємні бажання в насиллі, похоті, владі.
Серіал задає питання, на яке, не дає відповіді. Чим відрізняються люди від роботів з штучним інтелектом? На цю тему знято чимало хороших фільмів: «Той, хто біжить по лезу бритви» (1982), «Термінатор» (1984), Термінатор 2: Судний день (1991), Двохсотлітня людина (1999), «Матриця» (1999), «Штучний розум» (2001), «Я робот» (2004), «Той, хто біжить по лезу бритви 2049» (2017) та ін. Долорес та всі інші персонажі парку створені для розваг людей, вони – раби, кожний життєвий крок, яких здійснюється за сценарієм, програмою, написаною Робертом Фордом.
«Світ Дикого Заходу» не аналізує детально проблеми підняті в ньому сценаристами. Іронічно, що «гості», вважають роботів, лише машинами. Вони розглядають їх, як об’єкти насолоди, втілення бажань, не задумуючись на тим, чи живі вони. Це при тому, що всі андроїди однозначно є живими істотами, тільки не в кожного з них розвивається самосвідомість. В парку, громадяни футуристичного суспільства забувають за принципи, цінності, якими керувалися в звичайному житті. «Світ Дикого Заходу» дає їм змогу втілити всі свої фантазії. Андроїди не можуть померти, але їх вбивають «гості», щоб науковці кожного разу ремонтували чи лікували персонажів атракціону.
Режисери демонструють нам привабливість і спокусливість людської деструктивності. В ставленні до андроїдів проявляється всі прихована сутність індивідів. Більшість з них забуває про роль, яку вони виконували в суспільстві. Гра робить їх агресивними, деградованими екземплярами, без моралі та совісті. Сценаристи дуже плавно розгортають сюжет розповіді, інколи й нуднувато. В неочікуваний час, вони, навпаки вибухнуть адреналінною екшн сценою.
Роботи не здатні реально зашкодити громадянам, вбити їх, покалічити, що тільки сильніше розпалює людську егоцентричність. Суперник, який не здатний протистояти своєму кривднику – ідеальна гра для порочного людства. Цікаво подаються тонкі нюанси поведінки в екстремальних ситуаціях. Парк має декілька рівнів, це не віртуальна гра, чим далі ви заходите, тим небезпечніше стає. В кінці локацій, навіть підвищується опір персонажів, а «гості» відчувають втрату безпеки, що також пробуджує приховану агресію.
Серіал, насичений жорстокими сценами, які максимально демонструють жорстокість, на перший погляд, слабкого, пригніченого офісного індивіда чи жадність багача, який звик добиватися свого. Андроїди не забувають «попередні ігри», власні вбивства, знущання, вони спостерігають в своїх снах. Долорес і інші персонажі нічого не забувають, таким чином ми отримуємо цілком свідомих, розумних істот. Роберт Форд не переконаний, в тому, що життя людини краще, ніж існування жителів парку.
В останніх серіях серіалу, сюжет починає розгортатися доповнюватися, пришвидшуються події, емоції досягають максимуму. Найсвідоміші андроїди нічого не забувають, вони здатні постійно розвиватися, проявляти почуття, поступово з ляльок, вони перетворюються в творців власної історії. Ні люди, ні андроїди, не показуються ідеальними, їх майже неможливо відрізнити, якщо взагалі це реально зробити.
«Світ Дикого Заходу» має багато переваг. Чудово виконана робота операторів, робить світ Джонатана Нолана і Лізи Джой по справжньому реалістичним. Гарно підібраний саундтрек, мелодії композитора Раміна Джаваді доповнюють атмосферу цікавого проекту. Акторська гра: Еван Рейчел Вуд, Ентоні Хопкінса, Тенді Ньютон, Джеймса Мардсена, Джиммі Сімпсона, Еда Харіса вийшла хорошою. Автори серіалу цитують Вільяма Шекспіра, Лююїса Керола, використовують ідею «бікамералізму» (двохпалатного розуму).
Перший сезон «Світу Дикого Заходу» вийшов цікавим, серйозним художнім твором. Назвати його шедевральним рано. В майбутньому нас очікують нові сезони. Розповідь історії головних героїв, хоч насичена екшеном, драмою, гумором, інколи провисає. Творці серіалу демонструють багато проблем, задають питання, на, які поки не дають всіх відповідей. Роздуми про свідомість не доведені до цілісності, вони скоріше стимулюють нас звернути увагу на своє існування, задуматися над власним місцем в суспільстві, ролями, які ми виконуємо щоденно. Чи здатні, ми змінити сценарій нашого життя? Чи завжди діємо як свідомі люди? Що робить нас людьми?
