Соціологічно рабство базувалося на принципі «іншості». Раб був не лише економічним об’єктом, а й символом соціальної межі між «своїми» та «чужими». У більшості суспільств поневолена особа належала до іншої етнічної, расової чи релігійної групи. Як зазначав Мойсей І. Фінлі, «жодне суспільство не могло витримати напруги, властивої поневоленню власних членів».
Проте існували винятки. Наприклад, у Кореї, Індії рабство не завжди обмежувалося чужоземцями. У цих культурах система підневільності могла набувати ритуального чи адміністративного значення, зменшуючи відмінності між «власними» і «чужими».
Психологія рабства
Раби перебували на найнижчих щаблях суспільної ієрархії, їхній статус часто передавався нащадкам, створюючи спадкову систему нерівності. Зневага до рабів проявлялася як всоціальних відносинах, так і у мовних, культурних образах: рабів порівнювали з тваринами, повіями чи злочинцями.
Раса, релігія і моральна легітимація
Юдаїзм, християнство та іслам визнавали рабство як природний, хоча й тимчасовий, соціальний стан. В ісламі раб мав бути звільнений після певного терміну, тоді як християнська традиція фокусувалася на духовній рівності, не ставлячи під сумнів земні ієрархії.
Расовий аспект рабства виявився особливо різким у колоніальну епоху. На відміну від античного Риму чи Африки, де раби могли інтегруватися у спільноту, на американському Півдні расова прірва стала нездоланною. Чорношкірі раби були позбавлені свободи та будь-якої перспективи на звільнення.
Соціально-економічні ролі рабів
У різні історичні епохи раби виконували широкий спектр функцій:
- У Візантії, Османській імперії чи Середньовічній Німеччині раби могли ставати управителями, воїнами або навіть міністрами. Османські яничари й мамлюки — приклади того, як колишні раби отримували політичну владу.
- У багатьох культурах раби були ремісниками, торговцями, адміністраторами й навіть фінансистами. Їм довіряли великі суми грошей або керування торговими караванами.
- Найнижчий щабель рабської праці — це видобуток корисних копалин, робота на плантаціях і веслування на галерах. Такі роботи були небезпечними, виснажливими й часто смертельними.
Соціологічна функція
З точки зору соціології, рабство виконувало: забезпечення дешевої робочої сили, на якій будувалися цивілізації; підтримувало соціальний порядок через підпорядкування одних людей іншим; формувало уявлення, що нерівність і підкорення є природними; створювало чіткий поділ між «своїми» і «чужими», зміцнюючи владу панівних груп.
Навіть після формального скасування рабства експлуатація, расизм та дискримінація продовжують існувати в нових формах.
Данило Інатенко
