Фільм «Сьома печатка» був створений шведським режисером Інгмаром Бергманом в 1957 році. Кіно зроблене в формі філософської притчі. Основною частиною сценарію стала театральна п’єса «Розпис по дереву». Її написав раніше Інгмар Бергман для театральної школи. Назва фільму відсилає до «Апокаліпсиса від Іоанна». Сюжет кіно, розповідає про історію лицаря XIV століття.
Головний герой Антоніус Блок, повернувся з хрестового походу. Воїн одразу зустрічається з людиною в чорному, яка виявилася Смертю. Він пропонує їй зіграти в шахи, щоб відстрочити прихід неминучого. Інгмар Бергман відтворює моторошний світ пізнього середньовіччя. Міста охоплені епідемією чуми. Всюди присутній жах, біль, страждання. Люди вірять, що настав Судний День, відчувається близький кінець.
Режисер, надихався в процесі творення фільму, фрескою «Смерть, яка грає в шахи» 1480 року. Її було створено в Стокгольмі. Існували схожі художні роботи – це гравюра невідомого художника XV століття, картина французького художника Ремі-Фюрсена Дескарсена XVIII «Портрет доктора де с., який грає в шахи зі смертю». Інгмар Бергман демонструє в фільмі крилатий вислів «Memento mori» (пам’ятай про смерть, пам’ятай, що прийдеться вмирати) в усій детальності і глибині.
Разом з Антоніусом Блоком подорожують, його зброєносець Йонс, мандрівні актори, та інші зустрічні. Лицар намагається не тільки боротися за своє життя, але допомогти своїм ближнім. Самопожертва є головною цінністю в фільмі. Кіно демонструє нетерпимість людей до чужої думки, страх перед невідомим. Чоловік в чорному – це уособлення Чорної смерті або чуми. Мало надій врятуватися від цієї трагічної обставини.
Герої «Сьомої печатки» намагаються зберегти віру. Мандрівні актори, втілюють красу життя, незважаючи на його короткочасність і швидкоплинність. Інгмар Бергман показує сумніви Антоніуса Блока, Йонса, людей, які їх оточують. Глядач відчуває весь драматизм персонажів фільму. Їхнім нелегким долям хочеться співчувати. Фільм чітко повідомляє, що треба проявляти людяність, навіть в найекстремальніших життєвих умовах. Допомога ближньому – це основа всіх релігій, філософій, вчень.
В «Сьомій печатці» не існує цілком негативних персонажів. Режисер критикує фанатизм, корисливість, боягузтво. Він засуджує інквізиційні процеси, хрестові походи, полювання на відьом. Жах, яким охоплено суспільство в часи епідемії чуми не тільки веде до злочинів, інколи він є причиною для оновлення людини. Перед лицем Смерті всі рівні, тому вона дозволяє проявити кожній особі доброту, милосердя, любов.
«Сьома печатка» Інгмара Бергмана відмічена багатьма нагородами. Вона постійно опиняється в списках кращих фільмів. Критики відзначили її нагородами. Кіно є безумовним шедевром. Акторська гра Макса фон Сюдова, Гунара Бйорнстранда, Бібі Андерсона та ін. в ньому на вищому рівні, операторська робота Гунннара Фішера – прекрасна, музика композитора Еріка Нурдгена – чудова. Звичайно, «Сьома печатка» не є розважальним кіно, інколи його важко дивитися. Режисер створив мистецький твір, який викликає катарсис (очищення) і налаштовує на роздуми над власним життям.
