На початку 21 століття смертна кара залишається однією з найсуперечливіших і найбільш обговорюваних тем у сфері прав людини та кримінального права. Попри тенденцію до скасування цієї міри покарання, багато країн продовжують її використовувати, а деякі навіть розширюють її застосування.
Країни, що застосовують смертну кару
На сьогоднішній день більше 30 країн світу визнають ввезення та зберігання з метою продажу певних наркотиків кримінальним злочином, за який передбачена смертна кара. До таких країн належать Іран, Сінгапур, Малайзія та Філіппіни. У цих країнах діє обов’язковий смертний вирок за зберігання відносно невеликої кількості незаконних наркотиків. Наприклад, у Сінгапурі, який має найвищий рівень страт на душу населення серед усіх країн, приблизно три чверті страчених у 2000 році були засуджені за злочини, пов’язані з наркотиками.
Також близько 20 країн запроваджують смертну кару за різні економічні злочини, включаючи хабарництво та корупцію державних службовців, розкрадання державних коштів, валютні спекуляції та крадіжки великих сум грошей. Сексуальні злочини різного роду караються смертною карою приблизно у двох десятках країн, включаючи більшість ісламських держав.
Китай та інші країни
Китай залишається однією з країн, де смертна кара застосовується найчастіше. На початку 21-го століття в країні було зареєстровано понад 50 злочинів, які каралися смертною карою. Хоча точна статистика щодо кількості страт у Китаї є недоступною, вважається, що щорічно страчували близько 1000 осіб до першого десятиліття 21 століття, коли оцінки кількості смертей різко впали.
Деякі країни, включаючи Білорусь, Конго (Кіншаса), Іран, Йорданію, Нігерію, Саудівську Аравію, Сінгапур, Тайвань, В’єтнам та Ємен, регулярно застосовують смертну кару. Японія та Індія також зберегли смертну кару та час від часу виконують страти.
Смертна кара в Сполучених Штатах
У Сполучених Штатах приблизно 50 відсотків штатів і федеральний уряд офіційно зберегли смертну кару. Проте, приблизно дві третини всіх страт з 1976 року відбулися лише в шести штатах: Техасі, Вірджинії, Флориді, Міссурі, Луїзіані та Оклахомі.
З кінця 1990-х років у США розпочалися серйозні дебати щодо правомірності застосування смертної кари до психічно неповносправних осіб. У 2002 та 2005 роках Верховний суд США постановив, що страта психічно неповносправних і тих, хто не досяг 18 років, є неконституційною. У 2014 році було постановлено, що штати не можуть визначати розумові розлади лише на основі оцінки IQ.
Мораторії та скасування смертної кари
У зв’язку з численними випадками, коли засуджених до смертної кари звільняли на основі нових доказів, зокрема ДНК-тестування, деякі штати США почали розглядати мораторій на смертну кару. У 2000 році губернатор Іллінойсу Джордж Райан наказав ввести такий мораторій. Згодом кілька штатів скасували смертну кару, включаючи Нью-Джерсі (2007), Іллінойс (2011), Коннектикут (2012), Вашингтон (2018) та Вірджинію (2021). Інші штати, такі як Орегон, Пенсільванія та Каліфорнія, запровадили мораторії на виконання смертних вироків.
Висновок
Незважаючи на зростання кількості країн, які відмовляються від смертної кари, вона залишається поширеною формою покарання у багатьох державах світу. Суспільні та політичні дебати щодо доцільності та етичності цього виду покарання тривають, а його майбутнє залежить від численних факторів, включаючи зміни в законодавстві та міжнародному праві.
Данило Ігнатенко
