Мадагаскар, великий острів біля східного узбережжя Африки, відомий своєю різноманітною культурною. Серед племінних спільнот існує уявлення про третю гендерну ідентичність, яку особливо шанують народи антандрой та хова. У цих громадах чоловіків, які з дитинства проявляють жіночі риси поведінки, називають секрата.
Формування ідентичності
Терміном «секрата» називають біологічних чоловіків, яких від раннього віку сприймають як окрему гендерну категорію. Вони зростають у ролі, що максимально наближена до жіночої: носять традиційні жіночі зачіски, одягаються у сукні, прикрашають себе коштовностями та навіть опановують манеру жіночої поведінки та мови. Чимало людей у племені вважають, що з часом секрата повністю втрачають відчуття своєї біологічної чоловічої природи.
На відміну від багатьох суспільств світу, де третя стать стикається з упередженнями, секрата користуються значною повагою. Їхнє становище базується на уявленні про особливу духовну силу: вважається, що вони володіють «священною душею», захищеною надприродними силами. Це переконання робить їх недоторканними для оточення.
Культурна цінність
Секрата відіграють важливу роль у громадських та релігійних церемоніях. На великих племінних святях вони виступають як танцівники, отримуючи захоплення та дари від вождів та гостей. Їхня присутність сприймається як прикраса дійства, а їхнє мистецтво танцю та співу — як особливий духовний дар. За свою участь у таких подіях вони часто отримують коштовні подарунки або гроші. Разом із тим вони можуть виступати як супутники чоловіків при владі, отримуючи винагороди за інтимні послуги.
Гендерна унікальність
Існування таких особистостей демонструє широту уявлень про гендер у світі. У мадагаскарських громадах їх не вважають маргінальними, а скоріше навпаки — вони інтегровані в соціальну систему. Їх не розглядають як нижчих за статусом а радше як особливу групу, яка поєднує культурне, ритуальне й духовне значення.
Данило Ігнатенко
