Розвиток репродуктивних органів є складним та багатоступеневим процесом, який починається ще на ранніх етапах ембріогенезу. Генетична стать дитини визначається в момент запліднення – в залежності від того, яку статеву хромосому несе сперматозоїд (X або Y), формується жіночий (XX) або чоловічий (XY) генетичний профіль. Проте морфологічні ознаки статі з’являються значно пізніше, проходячи стадії індиферентності, диференціації, а потім і функціонального дозрівання.
Генетичне визначення статі та індиферентна стадія
Після запліднення хромосомний набір зумовлює напрям розвитку статевих органів. Однак протягом перших восьми тижнів розвитку ембріон не має морфологічно виражених статевих ознак. Це так звана індиферентна стадія, коли всі ембріони, незалежно від генетичної статі, мають однакові гонади та структури, включно з чотирма статевими протоками й зовнішніми виступами.
Диференціація гонад та статевих проток
Диференціація розпочинається у гонадах приблизно з 6–7 тижня розвитку. У чоловічих ембріонів під впливом Y-хромосоми та гена SRY гонади перетворюються на яєчка, а у відсутності цього гена – на яєчники. Паралельно змінюється доля пар проток:
Мезонефральні (Вольфові) протоки: у чоловіків розвиваються у структури, пов’язані з транспортуванням сперми — придаток яєчка, сім’явиносна протока, сім’явипорскувальна протока та сім’яні міхурці. У жінок вони атрофуються.
Парамезонефральні (Мюллерові) протоки: у жінок перетворюються на фаллопієві труби, матку і верхню частину піхви; у чоловіків зазнають редукції.
Формування зовнішніх статевих органів
Первинні зовнішні органи — урогенітальний синус, генітальні бугорки, складки і валики — морфологічно подібні в обох статей на ранніх стадіях. Під впливом андрогенів у чоловіків відбувається перетворення цих структур на пеніс і мошонку. За відсутності андрогенного впливу в жіночих ембріонів формуються клітор, великі та малі статеві губи, переддень піхви.
Розвиток після народження та статеве дозрівання
На момент народження репродуктивні органи анатомічно сформовані, але ще не функціонують. Під час дитинства відбувається повільний ріст і дозрівання тканин. З початком статевого дозрівання (пубертату) розпочинається активна діяльність гонад та розвиток вторинних статевих ознак:
У хлопців: яєчка збільшуються та починають продукувати сперматозоїди й тестостерон; зростають зовнішні органи; гортань збільшується, що змінює голос; формується оволосіння обличчя й тіла; активізуються апокринні залози.
У дівчат: активізується менструальний цикл, розвивається матка; збільшуються молочні залози; з’являється лобкове та пахвове оволосіння; змінюється розподіл жирової тканини відповідно до жіночої статури.
Патології розвитку
У деяких випадках у процесі формування статевих органів виникають відхилення, пов’язані з хромосомними, гормональними чи морфологічними аномаліями. До них належать:
Гермафродитизм (істинний) — наявність і яєчкової, і яєчникової тканини;
Псевдогермафродитизм — невідповідність між генетичною та морфологічною статтю;
Синдром нечутливості до андрогенів, синдром Тернера, синдром Клайнфельтера тощо.
Будь-яке порушення на одному з етапів може призвести до клінічно значущих відхилень. Розуміння цих процесів має важливе значення для медицини, біології розвитку та репродуктивного здоров’я.
Данило Ігнатенко
