Подивився кіно «Нічні тварини», в російській локалізації – «Под покровом ночи». Якісне кіно з відмінною режисурою і продуманим сценарієм. Один мінус – початок трішки затянутий. Чудова гра акторів: Джейка Джилленгола, Емі Адамс, Майкла Шеннона, Аарона Тейлора-Джонса, Айли Фішер. Фільм знятий по мотивах романа Остіна Райта “Тонні і Сьюзан”.
Кіно наповнене хорошою музикою від композитора Абеля Коженовського. Операторська робота також заслуговує відзначення. Режисер в фільмі показує дві сюжетні лінії. Одна з них – це життя головної героїні, яку оточують виставки картин, гарні люди, слава, багатство і нудота власного існування. Друга лінія – це роман про зустріч молодої сім’ї з компанією нічних, неочікуваних”гостей” на дорозі.
Кіно цілком проблематичне, складне, цікаве. Порушується тематика людяності, успіху, милосердя, стосунків з людьми та ін. Постійно підкреслюється питання вибору свого шляху в житті, а також наслідки від його реалізації. Кіно роздумує про слабкість, доброту, амбіції, про те, що дехто називає «любов» чи «любофф».
Режисер демонструє самотність персонажів в сім’ї, на одинці з собою, на роботі. “Хороша людина” в фільмі звучить як звинувачення в мякгкотілості, слабохарактерності, нездатністю до “реального життя” Недовге щастя припиняється, а “шрами”залишаються. Фільм не звеселяє, тільки показує трагічність людського існування, яку ми самі творимо, а потім живемо з нею. Кіно достойне, воно є твором справжнього мистецтва!
Тарас Клок
