Помер один чоловік. Опинився біля воріт раю і дуже зрадів, бо давно хотів бути з Богом. Але раптом Господь його запитав:
– Чоловіче, чи не хочеш повернутися?
– Ні! Я давно хотів бути з тобою. Тут добре, тут мене люблять, а на землі любові мало.
– А як же твоя мама, яка безперервно молиться за тебе?
– Ну, хіба щоб заради матері.
– А як же тоді твої друзі, близькі, знайомі, котрі не знають Мене так як ти? Хто їх наверне?
– Я зрозумів Тебе, Господи.
– Ти маєш повернутися і маєш бути світлом для темних. Проживи решту життя так, щоб і вони захотіли бути з Тим, з ким зараз хочеш бути ти!
© Юлія Головчин «Притчі»
