Першим історичним періодом Японії є період Джомон, який охоплює бл. 14 500 до c. 300 р. до н.е. (хоча дати початку та кінця цього періоду є суперечливими). Назва періоду походить від характерної кераміки, виробленої в той час, найдавнішого посуду в світі, який має простий канатний декор або джомон. Саме поява цієї кераміки знаменує кінець попереднього періоду, епохи палеоліту (30 000 років тому), коли люди переходили нині втрачені сухопутні мости з материкової Азії на північні та південні японські острови. Потім вони поширилися на чотири основні острови Хонсю, Хоккайдо, Кюсю та Сікоку, а згодом і на кілька сотень менших островів, які складають Японію. Виробництво кераміки не обов’язково означає, що громади жили в постійних поселеннях, і протягом більшої частини цього періоду люди продовжували жити як мисливці-збирачі, використовуючи дерев’яні та кам’яні знаряддя.
Перші ознаки землеробства з’являються бл. 5000 р. до н. е., а найдавніше відоме поселення в Саннаї-Маруяма датується бл. 3500 р. до н.е. і триває до бл. 2000 рік до нашої ери. Населення, здається, зосередилося в прибережних районах і налічувало десь від 100 000 до 150 000 на островах. Є докази про вирощування рису 1250 р. до н. е., але його культивування, ймовірно, не було до бл. 800 рік до нашої ери. Перші свідчення про вирощування рису на вологих полях датуються бл. 600 р. до н.е. Скелети того періоду вказують на людей мускулистої статури з широкими квадратними обличчями та середнім зростом 1,52 м (5 футів) для жінок і 1,60 м (5 футів 3 дюймів) для чоловіків. Генетичні та черепні дослідження показують, що люди Джомон є предками сучасної меншини, айнів.
Найпоширенішим типом поховання цього періоду є ями, іноді викладені кам’яними плитами, в яких міститься одна або кілька осіб. Інші типи поховань включають поодинокі особини в глеках і великих ямах, що містять до 100 скелетів. Виявлені артефакти, що відносяться до періоду Джомон, включають глиняні та кам’яні статуетки у формі людини, глиняні маски, кам’яні стрижні та прикраси з глини, каменю та нефриту (намиста та сережки). Археологія також виявила, що люди цього періоду будували ритуальні споруди з кам’яних кіл, рядів каменів, що утворювали форми стріл, і окремих високих каменів, оточених групою менших каменів.
Період Джомон є важливим етапом в історії Японії, оскільки він позначився на початку формування культурного та соціального обличчя нації. Виробництво характерної кераміки та розвиток землеробства свідчать про перехід від примітивних форм життя до більш організованого способу існування. Артефакти та поховання цього періоду відображають багатство релігійних та ритуальних практик, а також різноманіття життєвого середовища і матеріальної культури.
Альона Дмитрук
