Орден Почесного легіону, створений Наполеоном Бонапартом 19 травня 1802 року, є найвищою відзнакою Французької Республіки. Наполеон, тодішній перший консул, заснував цей орден з метою відзначення військових і цивільних заслуг незалежно від походження чи релігії осіб, які присягають підтримувати свободу і рівність. Ідеї Наполеона, що відображалися у створенні ордена, викликали певну опозицію, особливо серед тих, хто вважав, що Легіон має бути виключно військовим орденом.
Розвиток та організація
З моменту свого заснування Орден Почесного легіону пройшов через кілька етапів еволюції. Наполеон особисто очолив першу інвеституру в 1804 році в Домі Інвалідів у Парижі. У 1805 році були відкриті школи для дочок членів ордена, а пізніше були засновані шпиталі для хворих і немічних легіонерів. Після Реставрації орден став королівським і був підпорядкований відновленим військовим та релігійним орденам ancien régime. Після падіння монархії Орден знову став найвищою нагородою у Франції.
Сучасна структура
Незважаючи на історичні зміни, Орден Почесного легіону зберіг свою елітарну природу. Членство в ордені доступне для чоловіків і жінок, громадян Франції та іноземців, цивільних осіб і військовослужбовців, незалежно від звання, походження чи релігії. Нагорода може бути присуджена посмертно і вимагає 20 років цивільних досягнень у мирний час або надзвичайної військової хоробрості та служби під час війни. Нагородження за військові заслуги автоматично тягне за собою отримання медалі Croix de Guerre.
Структура ордена
Орден має п’ять класів, перерахованих у порядку зменшення рангу: великий хрест (обмежено 80 членами), великий офіцер (200), командор (1000), офіцер (4000) і лицар (кавалер, необмежене число). Наполеон особисто зробив близько 48 000 нагороджень. Іноземні одержувачі вищих класів є позаштатними членами, і підвищення в ранг здійснюється відповідно до заслуг. Екстраординарні служби можуть дозволити кандидатам отримати звання безпосередньо на будь-який рівень.
Вплив та значення
Орден Почесного легіону є символом вищих заслуг та служіння Франції. Його історія відображає розвиток французької нації та її відносин з іншими країнами. Орден залишається важливою частиною французького державного протоколу та відзначає внесок осіб у різних сферах життя — від військових до цивільних. Його різноманітні класи та історичні зміни демонструють гнучкість і постійність цього престижного ордена, що підкреслює його статус як найвищої французької нагороди.
Данило Ігнатенко
