Нація Онондага, також відома як «Люди пагорбів», займала центральне місце в історії та політичній структурі Конфедерації Ірокезів (Гаїеносаґа). Вони були не лише географічним ядром конфедерації, а й її політичним і культурним центром. Як «Охоронці центрального вогню», Онондага відігравали ключову роль у збереженні традицій, дипломатії та управлінні спільними справами ірокезів.
Історична роль Онондага в Конфедерації Ірокезів
Згідно з усними переказами, зокрема історією Миротворця (Деканнавіди), саме на землях Онондага горіло багаття Великої ради – символ єдності п’яти (згодом шести) націй ірокезів. Онондага відповідали за зберігання вампумів – священних поясів, які використовувалися для укладення угод та фіксації історичних подій.
Політична структура Конфедерації передбачала рівноправне представництво кожного племені. Онондага делегували 14 сахемів до Великої ради, а також обирали її голову, що підкреслювало їхній високий статус.
Колоніальний період та військові конфлікти
У квітні 1779 року під час Війни за незалежність США землі Онондага стали першою ціллю каральної експедиції генерала Джона Саллівана. Американські війська спалили села, знищили посіви та змусили багатьох ірокезів тікати на північ.
Після революції частина Онондага разом з іншими ірокезами переселилася до району Гранд-Рівер (Онтаріо, Канада), де сьогодні існує резервація Шести Націй.
Втрата земель та сучасний стан
Між 1788 і 1822 роками штат Нью-Йорк поступово забрав 95% територій Онондага, використовуючи неправомірні угоди та тиск. Сьогодні нація володіє лише 7300 акрами (30 км²) землі на південь від Сіракуз, де проживає близько 2000 представників племені.
Онондага зберігають свою мову, традиції та політичну автономію. Вони активно борються за повернення священних земель та визнання своїх прав. У 2010 році нація подала позов до ООН, звинувачуючи США у порушенні Договору Канандайгуа (1794).
Данило Ігнатенко
