Народ квапау, відомий також як куапо, належить до північноамериканської гілки дегіха мовного фонду сіуан. Цей народ, разом із племенами осейдж, понка, канза та омаха, є частиною спільної підгрупи, яка свого часу здійснила значні міграції з узбережжя Атлантичного океану на захід.
Міграція та поселення
Після тривалої міграції народ оселився в преріях сучасного штату Міссурі. На цій території вони створили укріплені села, які відображали їхній осілий спосіб життя та землеробські традиції. Надалі вони переселилися в район гирла річки Арканзас, де адаптувалися до нового середовища. Їхні села складалися з комунальних будинків, вкритих корою, які будувалися на курганах, демонструючи як архітектурні, так і інженерні навички цього народу.
Господарська діяльність та ремесла
Квапау були переважно землеробами. Вони культивували кукурудзу, боби, гарбузи та інші сільськогосподарські культури, що забезпечувало їхнє виживання у відносно стабільних умовах. Окрім землеробства, вони займалися ремеслами. Особливо відомою є їхня кераміка, яка вирізнялася червоно-білим забарвленням. Ці витвори мали не лише практичне, але й естетичне значення, підкреслюючи майстерність народу.
Контакт із європейцями
Перший задокументований контакт квапау з європейцями відбувся у 1673 році, коли дослідники Жак Маркетт і Луїс Джоллієт зустріли представників цього народу. Вони відзначили кілька унікальних аспектів їхнього життя: квапау уникали полювання на бізонів через страх перед ворожими народами, носили мінімум одягу, а також практикували проколювання вух і носів. Ці спостереження стали важливим джерелом для подальшого вивчення культури племені.
Втрата земель і переселення
У 1818 році квапау підписали угоду з урядом США, поступившись своїми традиційними землями, за винятком невеликої ділянки на південному березі річки Арканзас. Однак згодом і ця територія була відкрита для поселенців, що змусило народ переселитися до регіону Ред-Рівер у Луїзіані. Постійні повені та незадовільні умови життя спричинили нові спроби повернення до своїх споконвічних земель, але ці кампанії не увінчалися успіхом.
У середині XIX століття квапау знайшли притулок у власній резервації в Індіанській території, що нині є частиною Оклахоми. Проте під час Громадянської війни в США їхні землі були пограбовані військовими обох сторін, змусивши багатьох шукати прихисток у резервації Оттава в Канзасі. Після війни більшість квапау повернулися до Оклахоми, де здійснили розподіл землі між собою.
На початку XXI століття чисельність представників народу куапо перевищувала 2000 осіб. Ремесла, церемонії та історичні дослідження залишаються важливими складовими життя цього народу.
Данило Ігнатенко
