В історії Європейського мистецтва епоха Каролінгів (від VIII до IX століть) відіграє ключову роль у створенні основ для подальшого розвитку культури і мистецтва на континенті.
Імперія Каролінгів почалася в 800 році, коли папа Лев III зробив короля франків Карла Великого першим імператором Західної Римської імперії. Це тривало близько 100 років. Карл Великий, як він став більш відомим, керував успішними військовими кампаніями по Північній Європі та започаткував інтелектуальний і культурний «золотий вік», відомий як «Каролінгський Ренесанс» (названий на честь династії Каролінгів, з якої походив Карл Великий). Карл Великий наповнив свій двір інтелектуалами та міністрами, які взялися за завдання поширення впливу християнства на всю Європу. Його адміністрація започаткувала багато освітніх і культурних ініціатив, у тому числі покращення латинської грамотності, винайдення нового каліграфічного письма (Каролінгський мінускул) і сприяння новим формам мистецтва, поезії та архітектури. За словами Кляйнера, ««Каролінгське Відродження» було видатним історичним явищем, енергійним, блискучим оновленням мистецтва, культури та політичних ідеалів раннього християнського Риму».
Каролінгське Відродження ознаменувалося великою кампанією нових будівель; той, який прагнув відповідати великим шедеврам класичної архітектури минулого. Можливо, найбільшим внеском в архітектуру того періоду стала конструкція вежі, прикладом чого стало освячення церкви абатства Корві, Німеччина, в середині століття. Він пропонував набагато більший вхід у простору церковну будівлю, де можна було розмістити вівтарі та навіть хори. Це виявилося важливою подією, оскільки церкви Каролінгів були розроблені для розміщення значно більших груп віруючих, багато з яких здійснювали тривалі паломництва до святих місць.
Таким чином, мистецтво Каролінгів – це не просто період в історії, але відповідальний за відродження культурних та мистецьких традицій. Воно створило основу для подальшого розвитку європейської культури та вплинуло на формування її ідентичності. Це період, коли мистецтво стало знаряддям збереження знань, вираження віри та символом культурної величі.
Альона Дмитрук
