Людовик I, 1-й герцог де Бурбон (бл. 1270 – бл. 1342), є однією з ключових постатей у становленні могутнього роду Бурбонів. Його життя позначене військовими кампаніями, амбітними політичними кроками та заснуванням герцогства, яке згодом стало символом влади у Франції. Народжений у родині Роберта, графа Клермона, і Беатрікс Бурбонської, Людовик увійшов у французьку історію як засновник герцогської гілки, яка відіграла важливу роль у політичному житті Європи.
Людовик народився близько 1270 року в родині, яка мала значний вплив при дворі Капетингів. Його батько, Роберт, був молодшим сином короля Людовика IX Святого, а мати, Беатрікс Бурбонська, принесла в шлюб значні землі та титули, що послужило підґрунтям для створення майбутнього герцогства.
Успадкувавши титул графа Клермона, Людовик із ранніх років демонстрував військову доблесть і дипломатичні здібності, які дозволили йому стати довіреною особою при французькому королівському дворі.
Військова кар’єра та участь у кампаніях
Людовик I відіграв важливу роль у кількох значущих військових кампаніях свого часу. Він був учасником битви під Куртре (1302), яка завершилася поразкою французької армії від фламандців. Однак ця невдача не похитнула його репутації: вже через два роки він брав участь у битві при Монс-ан-Певель (1304), де французькі війська здобули переконливу перемогу.
Людовика також двічі призначали керівником хрестових походів. Хоча обидві експедиції так і не відбулися, ці призначення свідчили про високу довіру до нього з боку короля.
У 1327 році король Карл IV підніс Людовика до рангу герцога, зробивши його першим герцогом де Бурбон. Це рішення мало велике політичне значення, оскільки герцогство Бурбон стало важливим центром впливу в південній частині Франції.
Цей титул закріпив статус роду Бурбонів, який у майбутньому стане однією з найпотужніших династій Європи.
Посада великого камергера
У 1310 році Людовик отримав посаду великого камергера Франції, що була однією з найважливіших посад при дворі. У цій ролі він відповідав за організацію церемоній і заходів при дворі, а також мав значний вплив на королівську політику.
Особисте життя та спадщина
Людовик I одружився на Марії д’Авен, доньці графа Ено, з якою мав кількох дітей. Його нащадки заклали основу для подальшого зміцнення роду Бурбонів.
Помер Людовик I близько 1342 року, залишивши по собі спадок, який став основою для майбутнього впливу династії. Його нащадки не тільки зберегли герцогський титул, а й стали королями Франції в XVII столітті.
Данило Ігнатенко
