«Бійцівський Клуб» (Fight Club) – це культовий фільм Девіда Фінчера, який вийшов на великі екрани в 1999 році. Кіно розповідає про звичайне життя трудоголіка і молодих людей розчарованих влаштуванням суспільства. Воно безжально висміює «успішне існування», «американську мрію», споживацтво. «Бійцівський клуб» є екранізацією однойменного роману Чака Паланіка, хоч книга і фільм відрізняються.
Спочатку проект Девіда Фінчера провалився в прокаті, але згодом отримав статус культового. Його сміливо порівнюють з «Механічним апельсином» геніального Стенлі Кубрика, «Таксистом» великого Мартіна Скорсезе, фільмами Мікеланджело Антоніоні. Кіно зазнавало цензури в Великобританії, звинувачувало ся в надмірному насиллі, пропаганді тероризму, ненависті, нігілізму.
«Бійцівський Клуб» по-різному інтерпретували критики. Знаходили в ньому фрейдистські мотиви, ніцшеанство, антиглобалізм. Для Девіда Фінчера його художня стрічка – це сатирична чорна комедія. В фільмі є гумор, але його розповідь безкомпромісна. Кіно критикує споживацьке суспільство, бажання накопичувати все більше речей, погоню за грошима і т.д
«Бійцівський Клуб» відомий неперевершеною грою акторів, операторською роботою, цікавим сюжетом, діалогами. Едварт Нортон зіграв безіменного Оповідача трудоголіка незадоволеного своїм нудним, успішним життям. Бред Пітт перевтілився в анархічного Тайлера Дардена – лідера нелегальних угруповувань, безрелігійного гуру, харизматичного чоловіка з агресивними інстинктами.
«Бійцівський Клуб» безжально критикує «покоління, яких виростили жінки». Фільм, через надмірні сцени насилля сподобався екстремістським організаціям, підліткам і викликав переляк в батьків. Девід Фінчер говорив, що кіно не пропонує ніякого виходу, воно тільки показує жорстоку реальність. Справді, тільки фанатики можуть побачити в «Бійцівському Клубі» заклик до насилля. Режисер демонструє нам скоріше, що може статися з людьми, які потонули в споживацтві, наповнених прихованою агресією, розчарованих в цивілізації.
