Події 1917–1921 років стали для Криму періодом стрімкої й драматичної трансформації. Революція в Російській імперії, громадянська війна та іноземні інтервенції перетворили півострів на арену боротьби різних політичних проектів.
Крим у цей час був не лише стратегічною військовою базою, а й місцем формування національної та політичної альтернативи, зокрема для кримських татар. Регіон опинився в центрі зіткнення більшовицького, білогвардійського, українського та національного кримськотатарського рухів.
Падіння імперії і перші спроби автономії
Після Лютневої революції 1917 року влада в Криму стала нестабільною. Тимчасовий уряд намагався зберегти контроль через місцеві адміністрації, але паралельно формувалися ради та національні організації. У листопаді 1917 року в Бахчисараї відбувся Курултай — національний з’їзд кримських татар, який проголосив створення Кримської Народної Республіки. Це була спроба сформувати автономну державність на основі демократичних принципів. Проте нова політична структура не встигла зміцнитися — більшовицькі сили швидко взяли під контроль значну частину півострова.
Більшовицька влада і перші зміни
На початку 1918 року в Криму встановлюється радянська влада. Проголошується Таврійська радянська республіка. Більшовики починають перетворення, націоналізацію власності та боротьбу з політичними опонентами. Однак їхній контроль був нестабільним через інтервенцію німецьких військ після Брест-Литовського миру.
Німецька окупація і зміна балансу сил
У 1918 році німецькі війська увійшли до Криму в межах загальної стратегії Центральних держав. Було відновлено новий уряд, орієнтований на антибільшовицькі сили.
Крим тимчасово став буферною територією між різними силами, але після поразки Німеччини ситуація знову змінилася.
Біла армія і Севастополь як останній плацдарм
Після відступу німців Крим став головною базою білогвардійських сил. Армія генерала Врангеля використовувала півострів як останній форпост антибільшовицького опору. Севастополь відігравав ключову роль як військово-морський центр. Проте у 1920 році Червона армія здійснила масштабний наступ і встановила контроль над регіоном.
Встановлення радянської влади
Після падіння білого руху в 1920 році Крим остаточно переходить під контроль більшовиків.
Почалися масові репресії проти учасників білого руху та осіб, запідозрених у співпраці з антирадянськими силами. Політична боротьба завершилася утвердженням радянської системи.
Кримські татари у революційний період
Події 1917 року стали для кримських татар спробою відновлення національної державності. Курултай і демократичні ініціативи стали важливим історичним етапом формування політичної свідомості. Втім, встановлення радянської влади означало втрату самостійних політичних інститутів. У 1921 році було створено Кримську Автономну Радянську Соціалістичну Республіку в складі РСФРР, що формально визнавала автономний статус, але фактично підпорядковувалася Москві.
Соціально-економічні наслідки
Революція та громадянська війна спричинили економічний спад, руйнування інфраструктури й демографічні втрати. Крим утратив статус стабільного військового й курортного регіону, перетворившись на територію політичної нестабільності.
Революційна доба 1917–1921 років перетворила Крим на простір безперервної зміни влади й політичних експериментів. Курултай, більшовицька революція, білогвардійський рух та остаточне встановлення радянської влади сформували нову реальність, у якій півострів увійшов до складу радянської держави.
Данило Ігнатенко
