Костянтин Устинович Черненко (11 вересня [24 вересня за новим стилем] 1911 року, Велика Тес, Єнісейська губернія, Російська імперія — 10 березня 1985 року, Москва) — радянський державний і партійний діяч, генеральний секретар ЦК КПРС з 13 лютого 1984 року до своєї смерті, голова Президії Верховної Ради СРСР (1984–1985).
Черненко народився в селянській родині у віддаленому селі Велика Тес на території сучасного Красноярського краю. Соціальне походження визначило його ранній життєвий шлях: він здобув лише початкову освіту, після чого працював у сільському господарстві.
У 1930-х роках радянська держава проводила активну політику індустріалізації та колективізації, що відкривало нові можливості для вихідців із села. У 1931 році Черненко вступив до Комуністичної партії, що стало вирішальним кроком для його кар’єри.
Партійна кар’єра та підйом у номенклатурі
Після отримання освіти партійного пропагандиста Черненко зайняв низку адміністративних посад у місцевих структурах. Його кар’єрний прорив відбувся у 1948 році, коли він очолив відділ агітації та пропаганди ЦК Компартії Молдавської РСР.
Боротьба за владу після смерті Брежнєва
Після смерті Брежнєва в листопаді 1982 року Черненко вважався одним із ймовірних наступників, але в результаті партійних домовленостей перемогу здобув Юрій Андропов, колишній голова КДБ. Черненко залишався членом керівництва, проте втратив шанс очолити країну на той момент.
Ситуація змінилася у 1983–1984 роках, коли Андропов важко захворів і фактично не міг виконувати обов’язки. Після його смерті 9 лютого 1984 року, вже 13 лютого, Черненка обрали генеральним секретарем ЦК КПРС.
Коротке правління та стан здоров’я
12 квітня 1984 року він також став головою Президії Верховної Ради СРСР, формально поєднавши у своїх руках вищі партійні та державні посади. Проте його правління було нетривалим і проходило на тлі серйозних проблем зі здоров’ям.
Черненко часто пропускав офіційні заходи, а його виступи нерідко зачитували інші посадовці. У цей час держава фактично перебувала у стані політичної інерції, а апарат влади працював за старими зразками брежнєвської епохи.
Костянтин Черненко помер 10 березня 1985 року у Москві на 74-му році життя. Похований на Червоній площі біля Кремлівської стіни.
Його правління стало останнім прикладом приходу до влади в СРСР керівника старшого покоління, який уособлював традиційний підхід до політики без прагнення до реформ. Після його смерті генеральним секретарем став Михайло Горбачов, з іменем якого пов’язують масштабні зміни в країні.
Данило Ігнатенко
