Джайнізм — одна з найдавніших релігійних традицій Індії, яка пропонує своїм послідовникам шлях до духовного просвітлення через сувору дисципліну та ненасильство. Ця релігія, поряд з індуїзмом і буддизмом, є однією з трьох найвпливовіших релігійних систем Південної Азії, що збереглися до наших днів. Хоча джайнізм має спільні риси з індуїзмом і буддизмом, він є самостійним феноменом, який вирізняється своїми унікальними філософськими принципами та практиками.
Основні принципи
Основою джайнізму є концепція ахімси — ненасильства або незаподіяння шкоди всім живим істотам. Цей принцип пронизує всі аспекти життя джайнів, від повсякденних звичок до духовних практик. Ахімса не обмежується лише фізичним ненасильством; вона також включає уникнення емоційної та психологічної шкоди. Для джайнів кожна жива істота має душу, і тому будь-яка форма насильства вважається перешкодою на шляху до духовного очищення.
Назва релігії походить від санскритського дієслова «ji», що означає «перемагати». Це стосується внутрішньої боротьби, яку джайни ведуть проти своїх пристрастей та тілесних бажань. Ті, хто досягає просвітлення, називаються «Джина» (Переможці), а їхні послідовники — «Джайни» (Послідовники Переможців). Він також відомий своїм акцентом на аскетизмі, який вважається необхідним для досягнення звільнення душі від циклів народження та смерті (сансари).
Історія та поширення джайнізму
Релігія має давню історію, яка сягає тисячоліть. Його засновником вважається «Магавіра», останній із 24 духовних наставників, який жив у VI столітті до нашої ери. Він вдосконалив і систематизував вчення джайнізму, зробивши його доступним для широких мас.
Незважаючи на те, що джайнізм залишається переважно індійською релігією, у XX та XXI століттях він почав поширюватися за межі Індії завдяки міграції джайнів до країн Заходу, зокрема до США, Канади та Великобританії. За оцінками, у світі налічується понад 6 мільйонів джайнів, більшість із яких проживають в Індії.
Філософія та практики
Джайнізм пропонує своїм послідовникам суворий кодекс поведінки, який включає п’ять основних обітниць:
- Ахімса — ненасильство.
- Сат’я — правдивість.
- Астейя — неприсвоєння чужого.
- Брахмачар’я — цнотливість.
- Апаріграха — відмова від матеріальних прив’язаностей.
Джайни також практикують медитацію, аскетизм і вегетаріанство, що допомагає їм мінімізувати шкоду для інших живих істот. Вони вірять у концепцію карми, згідно з якою всі дії людини впливають на її майбутнє переродження. Щоб звільнитися від карми, джайни прагнуть досягти стану кевала-джняни (всезнання) та мокші (звільнення).
У світі, де насильство та конфлікти залишаються актуальними проблемами, принципи джайнізму пропонують альтернативний шлях до гармонії та миру.
Данило Ігнатенко
