Марія Кюрі (Марія Склодовська; 7 листопада 1867, Варшава — 4 липня 1934, поблизу Салланша, Франція) — французька вчена польського походження, яка зробила видатний внесок у фізику та хімію. Вона стала першою жінкою, яка отримала Нобелівську премію, і єдиною жінкою, відзначеною цією нагородою в двох різних наукових галузях: фізиці (1903) та хімії (1911).
Марія народилася в родині вчителів. Її батько викладав фізику та математику, а мати була директоркою школи. Вона рано проявила видатні здібності до навчання й закінчила середню школу з золотою медаллю. Через фінансові труднощі родини працювала гувернанткою, паралельно навчаючи робітниць у підпільному «вільному університеті». Своїми заробітками Марія допомогла сестрі Броніславі отримати медичну освіту в Парижі.
У 1891 році Марія переїхала до Парижа, де вступила до Сорбонни. Там вона отримала ліцензії з фізики та математики. У 1894 році вона познайомилася з П’єром Кюрі, за якого вийшла заміж у 1895 році. Подружжя розпочало спільні наукові дослідження. У 1898 році вони відкрили два нові хімічні елементи — полоній і радій. У 1903 році разом з П’єром Кюрі та Анрі Беккерелем вона отримала Нобелівську премію з фізики за дослідження радіоактивності. У 1904 році її призначили асистенткою в лабораторії Сорбонни, а в 1906 році, після смерті П’єра, вона стала першою жінкою-професоркою в Сорбонні.
У 1910 році Марія Кюрі опублікувала ґрунтовну монографію про радіоактивність. Наступного року їй присудили Нобелівську премію з хімії за виділення чистого радію. У 1914 році в Парижі завершилося будівництво Радієвого інституту, який став одним із головних наукових центрів у галузі ядерної фізики та хімії.
Під час Першої світової війни Марія Кюрі організувала мобільні рентгенологічні пункти для допомоги пораненим солдатам. Після війни вона продовжувала дослідження в Радієвому інституті, де працювала разом зі своєю донькою Ірен. У 1921 році вона відвідала США, де отримала грам радію в дарунок від американського народу. Її діяльність сприяла розвитку Фонду Кюрі та відкриттю Радієвого інституту у Варшаві в 1932 році, яким керувала її сестра.
Марія Кюрі активно підтримувала міжнародне наукове співробітництво та брала участь у роботі Ліги Націй. Вона усвідомлювала важливість створення запасів радіоактивних речовин для досліджень і медицини. Її внесок сприяв відкриттю штучної радіоактивності Ірен Жоліо-Кюрі та Фредеріка Жоліо-Кюрі в 1934 році. Через декілька місяців після цього Марія Кюрі померла від апластичної анемії, спричиненої тривалим впливом іонізуючого випромінювання.
Данило Ігнатенко
