Першою книгою Біблії є книга Буття.
Книга Буття є частиною П’ятикнижжя Мойсея, тобто Тори. Тора, в свою чергу, є священною книгою Іудаїзму та найважливішою частиною ТаНаХу – сакрального тексту Старого Заповіту. Варто зазначити, що книга Буття є частиною християнської Біблії.
Нам точно не відома дата написання цієї книги, проте іудейська традиція свідчить, що вона охоплює межі XV-ХІІІ століття до н.е. Сьогодні надзвичайно складно визначити дату написання Книги Буття, адже довгий час Тора побутувала в усній формі в лоні Іудаїзмі. Вважається, що найголовніші сцени книги Буття передавалася євреями усно, аж до моменту їхнього приходу в Ханаан після єгипетського полону.
Центральними темами книги Буття є:
Створення світу
Первородний гріх
Жертва Авраама
Обраність Євреїв
Народження Мойсея
Створення світу у книзі Буття є унікальним явищем, адже у ній чітко описується структура створення нашої планети і людини. Якщо у язичницьких традиціях створення світу відбувається хаотично, то у книзі Буття прослідковується чітка хронологія та структура. Крім того, концепція створення світу слугувала основним вченням для таких релігій як іудаїзм, християнство, іслам та частково єзидизм. Важливим моментом цієї концепції є те, що Господь створив світ не для себе чи інших богів, що як правило зустрічається у язичницькій міфології, а для людини.
У сучасній науці точиться постійна дискусія, за який відрізок часу було створено світ. Науковці апелюючи до теології, стверджуючи таке: «Як так Ваш Бог міг створити світ за 5 днів, адже ми довели, що він створювався декілька мільйонів років?»
Теологи відповідають: «Для Бога не має хронології часу, тому 5 днів це скоріше декілька тисяч років». Хоча з точки зору здорового глузду, теорія великого вибуху абсолютно абсурдна. Адже великий вибух є всього лише теорією науковців, які не можуть усвідомити, що світ був створений Богом, тому і пишуть книги, щоб заперечити теологічну теорію. В тім концепція великого вибуху є всього лише припущенням, яка навіть не доведена науково, тому її можна назвати науково-фантастичною гіпотезою походження світу.
Варто також зазначити, що створення світу у книзі Буття є чітко проілюстроване, тобто чітко структуроване. Тут описується, що світ був створений поетапно. Головною кульмінацією наприкінці книги Буття є творення Богом людини як вершини божественного творіння. Після створення світу Господь дав людині закон; 6 днів жити для себе та світу, а 7 день присвятити йому, тобто нашому Творцю.
Після створення світу Бог дав людині волю та свій захист, напочатку вона жила у раю без болі, голоду та холоду. Бог дав чоловіку Адаму і жінці Єві можливість розмножуватися та керувати світом, проте суворо заборонив їсти плоди з дерева пізнання Добра і Зла.
Первородний гріх – це моральне та духовне падіння чоловіка Адама і жінки Єви в очах Божих через непокірність і переступ Божої волі, недотримання ними заповідей, адже Господь перед цим дав їм практично абсолютну свободу, але вони не послухалися Його, споживши заборонений плід. Тут потрібно згадати, що велику роль у первородному гріху відіграв змій (у християнській та іудейській традиції Сатана, у мусульманській – Ібліс), він зумів спочатку спокусити Єву, а пізніше спокусив і Адама через Єву.
Таким чином Сатана від первородного гріха впливає своїми спокусами на людину всюди, тому що так вірять християни, іудеї та мусульмани. Наприклад у різних міфілогіях та етнічних релігіях спостерігається аналог Сатани. У Єзидизмі сатана виступає в образі Архангела Малака Тауса, який не захотів підкоритися волі людини і відійшов від Бога, проте єзиди вірять, що він примириться з Богом. Незважаючи на те, що Сатана, (Диявол, Люцифер найбільш поширенні назви павшого Архангела), який спокусив перших людей на гріх і спокушає їх сьогодні, стали виникали різноманітні богословські вчення, згідно яких навіть Диявол має шанс на Спасіння. Наприклад відомий середньовічний богослов та вчитель церкви Ориген вірив та розробив вчення про Апокатастасис.
Згідно з його вченням, Диявол має шанс на спасіння. Ориген стверджує: якщо Диявол прийде до Христа та покається у своїх власних гріхах, то він буде прощенний. Крім того, за вченням Апокатастасісу, кожен живий та мертвий може мати шанс на Спасіння, незважаючи на свої гріхи перед Богом та людьми. За це вчення рання церква засудила Оригена, і тому він був позбавлений титулу Отця церкви, а також не був віднесений до сонму святих.
Сьогодні існує багато течій у християнстві, які навчають про первородний гріх та як його зректися. Одні навчають, що людина втрачає його під час хрещення, інші горять, що всі гріхи зважуються під час Христового Суду.
Жертва Авраама – одні із найдраматичніших історій Старого Заповіту, за якою рідний батько готовий був принести свого сина у жертву Богові. У цій історії відбувається своєрідна дилема Авраама, як люблячого батька та вірного сина. З однієї сторони син, який був дуже бажаний, син від коханої дружини Сарри, син якого дав Господь, а з іншої сторони – любов до Бога. Який навчив Авраама істини. У книзі Буття22: 1 – 14 Господь наказує Аврааму взяти свого сина Ісака та принести в жертву. Авраам був вражений, адже він не думав, що Господь у такий спосіб вирішить випробувати його віру, але він не пішов проти волі Бога. Взявши свого сина він підготував все необхідне для його цілопалення. Авраам піднімає руку, щоб підпалити вогнище та принести свого рідного сина, в якого сльози на обличчі, який дивиться на батька і розуміє, що вся влада у Бога. І раптом Господь зупиняє Авраама. Він проявив свою милість до Авраама та до його роду і таким чином він нарік його бути отцем семітів. Відомо, що Ісаак став отцем ізраїльтян, а його син Яків був першим патріархом, а Ізмаїл став отцем – патріархом племені ізмаїлітів тобто сучасних арабів.
Жертва Авраама – це приклад любові до Бога. Людина готова пожертвувати усім, що любить і чим дорожить, заради Господа.
Обраність Євреїв є переломним біблійним сюжетом в історії життя євреїв. Євреї отримали право бути улюбленцями Бога, за те що вони поклонялися лише йому одному. Хоча, як пише Біблія, євреї зраджували довіру Бога, за що Господь неодноразово їх карав. Ми можемо згадати епізод із Йосипом, який був проданий у рабство своїми братами за 20 шекелей. Потрібно також зауважити, що християнство часто наводить паралель між Старим і Новим Завітом. У продажі Йосипа в рабство за 20 шекелів срібла потрібно бачити праобраз того як Іуда Іскаріот продав Христа за 30 срібних шекелів. У книзі Буття згадується про обрання єврейського народу для спасіння через Авраама – патріарха і ревного дотримувача господніх наказів, якого Бог назначив патріархом над своїм народом та прабатьком всіх семітських племен. Після смерті Авраама обраний народ очолив патріарх Ісаак, що отримав владу від свого батька.
Хоча Ісаак вважався молодшим сином Авраама, а старшим тоді був Ізмаїл. Деякі науковці припускаються думки, що після смерті Авраама семітські племена були розділені на євреїв та ісмаїлітів (ісмаїліти – сучасні араби), звідси і розпочалася епоха обраності євреїв як народу Божого. Спочатку Йосип приводить євреїв у Єгипет, де робить їх на деякий час щасливими, а потім вони опиняються у полоні відразу ж за ним приходить епоха великого Мойсея – лідера, вождя, розумного військового полководця. Мойсей став першим, хто розпочав епоху обрання єврейського народу Богом.
Народження Мойсея відбулося у період єврейського полону, коли єврейський народ очікував на справжнього воїна – визволителя, героя, який би зміг звільнити їх від гніту єгипетського фараона.
Сучасна біблійна археологія стверджує, що Мойсей народився близько 1391 року до нашої ери в період правління 18- ї династії єгипетських фараонів. Деякі науковці вважають, що звільнення євреїв відбувалося у період правління Ехнатона. До речі Ехнатон запровадив у Єгипті віру в єдиного Бога Атона і проголосив себе пророком цього божества, тому деякі біблійні археологи припускають, що Ехнатон не міг відпустити євреїв через свої релігійні переконання, адже вважав себе пророком Бога Атона.
Народження Мойсея відіграє величезне значення у житті кожного єврея, адже Мойсей вивів народ Ізраїля з Єгипту і привів до Землі Обітованої. Велику роль Мойсей відіграє і для християн, адже ж він є першим хто приніс людям 10 заповідей. Мойсей започаткував епоху священства, так як його рідний брат Аарон став основоположником династії священиків.
Якщо ми проаналізуємо книг Буття, то побачимо, що це не проста книга, вона розповідає та дає відповіді людині:як виник світ, хто були перші люди, про первородний гріх, а головне у ній описується боротьба добра і зла, любов Божа та випробування людини вірою. Тому ми можемо точно сказати, що книга Буття це є своєрідний буквар для християн та іудеїв.
Книга Буття це своєрідна книга історії нашого існування!
Ігор Дмитрук
Джерело: портал Філософія і Релігієзнавство
