Хо Ші Мін (нар. 19 травня 1890 — пом. 2 вересня 1969) — видатний в’єтнамський революціонер, політичний діяч і засновник сучасного комуністичного В’єтнаму. Він був лідером боротьби за незалежність В’єтнаму від французького колоніалізму, а пізніше — символом опору проти американської інтервенції. Його діяльність мала величезний вплив не лише на В’єтнам, а й на весь світовий антиколоніальний рух.
Хо Ші Мін (справжнє ім’я — Нгуєн Сінь Кунг) народився у селі Кім Ліен у провінції Нге Ан. Його батько, Нгуєн Сінь Хуй, був конфуціанським вченим і патріотом, що вплинуло на світогляд майбутнього лідера. З дитинства Хо Ші Мін відчував тягар колоніального гноблення, що згодом визначило його революційний шлях.
У 1911 році він покинув В’єтнам, працюючи на французьких кораблях. Подорожуючи Європою, Азією та Америкою, він познайомився з ідеями марксизму та національно-визвольних рухів. У Франції він приєднався до соціалістичних кіл, а після Жовтневої революції в Росії став прихильником ленінських ідей.
Створення Комуністичної партії Індокитаю
У 1930 році Хо Ші Мін заснував Комуністичну партію Індокитаю, яка стала рушійною силою боротьби проти французького панування. Партія об’єднала різні революційні групи, проголосивши мету — незалежність В’єтнаму.
Під час Другої світової війни Хо Ші Мін очолив Лігу за незалежність В’єтнаму (В’єт Мінь), яка боролася як проти японських окупантів, так і проти французької адміністрації. У серпні 1945 року, після капітуляції Японії, В’єт Мінь проголосив створення Демократичної Республіки В’єтнам, а Хо Ші Мін став її першим президентом.
Перша Індокитайська війна (1946–1954)
Франція не визнала незалежність В’єтнаму, що призвело до Першої Індокитайської війни. Війська В’єт Міня під командуванням Во Нгуєна Зіапа вели партизанську війну, яка завершилася перемогою в битві при Дьєн Б’єн Фу (1954).
Женевські угоди та поділ країни
За підсумками Женевської конференції В’єтнам був тимчасово поділений по 17-й паралелі:
- Північний В’єтнам— комуністичний уряд Хо Ші Міна.
- Південний В’єтнам— прозахідний режим.
Друга Індокитайська війна (В’єтнамська війна)
Хо Ші Мін підтримував Національний фронт визволення Південного В’єтнаму (В’єтконг), який боровся проти уряду в Сайгоні. США втрутилися у конфлікт, що призвело до масштабної війни (1965–1973).
Хо Ші Мін виступав за об’єднання країни, але водночас шукав підтримки у СРСР та Китаю. Його промови надихали в’єтнамців на боротьбу, а його образ як «Дядечка Хо» став символом опору.
Хо Ші Мін помер у 1969 році, не доживши до перемоги Півночі у 1975 році. Його тіло було забальзамоване та поміщене у Мавзолей Хо Ші Міна у Ханої.
Данило Ігнатенко
